Не бійтесь йти по хвилях!

Читай також

  • Бог може любити мене не за роль, не за старання… а просто за те, ким я є?
  • Я мрію про Церкву…
        • Не бійтесь йти по хвилях!

          ⠀
          В євангельському уривку (Мт.14,22-34) розказується про те, як Ісус Христос вночі йде до своїх учнів по воді розбурханого моря.


          По морю життя…
          ⠀
          ✔️БУРЯ
          Ідучи морем, Ісус виявляє учням своє Божество. Він ступає по безодні, як по суші (які Він сотворив).
          Йде і не потопає…
          ⠀
          За старозавітним розумінням, не можна побачити Бога і залишитися живим. Саме тому учні налякалися Ісуса, що ступає по воді…
          Це Бог?
          Привид?
          Ілюзія?
          ⠀
          Нам часто важко розпізнати присутність Бога в «бурях нашого життя»…
          В світі сповненого гріха – ще Важче!
          ⠀
          В час війни ми питаємо: а де Бог?
          А дехто питає, навіть, як можна вірити в Бога, коли довкола війна?
          Але, відповіддю на це питання є: а коли вірити, як не тепер?!
          ⠀
          ✔️ПОГЛЯД
          Апостол Петро, намагаючись випробувати Божество Ісуса Христа, каже: «Учителю, якщо то Ти, то дозволь щоб я теж йшов по воді».
          Ми теж часто випробовуємо Бога…
          ⠀
          Але насправді то не апостол випробовує Ісуса, а Ісус випробовує його віру, довіру до Бога.
          ⠀
          І ось Петро починає іти по воді. Йде по воді допоки ДИВИТЬСЯ на ІСУСА!!!
          Але як тільки-но Петро (і ми також) засумніваємося і перестанемо дивитися на Ісуса, – почнемо розглядатись на всі сторони і перестрашимось великих хвиль, думатимемо, що йти по воді неможливо – почнемо потопати.
          ⠀
          Ми живемо серед гріховності світу, але так важливо мати мужність відмовитись від неї.
          Не дозволити себе потопити!
          Не піди на дно!

          Напевне, ми ще ніколи не дивились так близько в очі смерті як тепер…

          А дивлячись в очі смерті, дивимось також в обличчя Бога…
          Тоді навіть вмерши – житимемо!
          ⠀
          ✔️СПОКІЙ
          Дуже важлива, також і фінальна картина цієї події. Євангелист розказує, що як тільки Ісус з Петром увійшли до човна, вітер ущух, а всі, хто був у човні, впали ниць перед Ним, кажучи: «Направду ти є Син Божий».
          У човні були разом усі апостоли, яких об’єднував «досвід слабкості, сумнівів, страху й маловір’я». Але щойно до човна ввійшов Ісус, як «атмосфера змінюється: всі почуваються в єдності у вірі в Нього».
          ⠀
          Коли ми далеко від Ісуса, то часто почуваємося переляканими. Нам Бракує Віри не лише в Бога, але й в самих себе…
          Так Важливо дозволити Ісусові ввійти в човен нашого життя.
          ⠀
          Так важливо, не боятися!

          Отець Роман ДЕМУШ

          Читай також

        • Бог може любити мене не за роль, не за старання… а просто за те, ким я є?
        • Я мрію про Церкву…
          • Оціни

            [ratemypost]