«Піккардійська терція» навчила балансувати і жити у колективі, - Славко Нудик

24.09.201212:20 Акапельний гурт "Піккардійська терція" народився 20 років тому у Львові, виконавши дві пісні "Туман яром" і "Горіла сосна". Публіка сприйняла їх із захопленням, тим самим змотивувавши гурт працювати спільно й далі.  За 20 років колектив не заспівав жодної російськомовної пісні і це не завадило стати популярним, збирати повні зали, видати десять дисків, здобути Шевченківську премію, отримувати цікаву творчу працю у Польщі. Отак сіли на старенький львівський трамвай 24 вересня 1992 року шестеро львів'ян, більшість з них у той час виступали у студентському хорі музучилищ, назвались «Піккардійською терцією» (музичний термін композитора Анатолія Кос-Анатольського, мажорний зворот у фіналі музичного твору) і рушили до глядача. Почасти доводилось і доводиться підштовхувати свій музичний трамвай на недоступних дорогах українського шоу-бізнесу.


На цей час «пікардійці», а це Андрій Капраль, Славко Нудик, Володимир Якимець, Андрій Шавала, Богдан Богач, Роман Турянин, заспівали понад трьохсот пісень, сто виконують постійно. Більшість творів написані ними ж. «Ми є щасливі люди, бо займаємось своєю улюбленою справою. Найакцентованішою рисою нашого характеру є те, що ми даємо один одному право на помилку. Тих помилок не так багато, але кожній людині притаманно їх робити. Але ми вміємо вибачати один одному. «Терція» навчила балансувати і жити у колективі. Я дякую Богові, що працюю у цьому колективі», – каже Славко Нудик, який лише цього року написав 20 пісень.

Втім почути вокальну формацію «Піккардійська терція» навіть на хвилях львівських радіо чи телебачення, не кажучи вже про загальноукраїнські, можна вкрай рідко. Частіше у польських медіа побачиш і почуєш «пікардійців» і більше того, у сусідній державі вони останніми роками частіше виступають, ніж на батьківщині. Торік мали три великих телезйомки на польських ТВ, на українських – жодної. В Україні, зазначають музиканти, панує квазі шоу-бізнес, де рівень культури визначають гроші і впливи, а також власники медіа.

Українська культура переживає застій і занепад, зазначають «пікардійці», і їм прикро від того, що ніхто не хоче змінювати такий стан речей. Учасники вокальної формації згадують десятки українських музичних фестивалів середини 90-х, на яких засяяли українські таланти. А нині все зведено до телешоу з російською попсою чи одноденних фестивалів з російськими співаками. «Проблема в тому, що у нас люди, українці, не хочуть свого. Є так річ в українців, що все краще не своє. Оце потрібно змінити», – наголосив Андрій Капраль.

Своє довголіття «Піккардійська терція» має намір продовжити ще цікавішими, різноманітнішими новими піснями, дисками, концертами. Кажуть, співатимуть доти, доки будуть сили, наснага, творчий політ.

За матеріалами: radiosvoboda.org

Фото: tercia.net.ua

Рейтинг: 5.0 Голосів: 1 Переглядів: 1275
Ваша оцінка: 9232

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар

Читають
No articles
Коментують
No articles