Коли книга пахне кавою

18.10.201213:11 Надійка Гербіш. Теплі історії до кави. Брайт Стар Паблішинг, - 2012. 168 с. «Там стільки дрібних рецептів простого і тим справжнішого щастя, що їх можна вибирати по намистині й писати підручник із радості». Не знаю, яку саме книгу мала на увазі Надійка Гербіш, коли приписувала ці слова своїм героям одного із оповідань, але ця характеристика так добре підходить і до її «Теплих історій до кави». Ця ж бо книга – посібник не тільки радості, а й сімейного затишку, позитивного світосприйняття, любові та приготування кави.


У кожній історії, кожній героїні так добре відчутно авторку, принаймні таку, якою вона постає перед читачами із кількох рядків вкінці книги: «закохана жінка, вперта мандрівниця, письменниця, трохи фотографиня і трохи – кавова чарівниця». Її герої, як і Надійка, - закохані в усе справжнє, природу, життя, каву, людей. Вони люблять ділитись радістю, піклуватись про інших, несподівано дарувати квіти заклопотаним працею людям, пекти щось смачненьке, кавувати, знаходити щось неймовірне у буденному. Вони Tepli istoriji_do_kavy__Nadija_Herbish_2ніби-то цілком прості і водночас незвичайні у своїй простоті, справжності.

Надійчині історії до кави однозначно зігрівають. Стільки добра та світла в кожному слові, в змальованих людях. А оформлення! Воно теж причетне до створення затишного кавового настрою. Кожному оповіданню передує фотографія, знову ж таки тепла: горнята із запашним напоєм, закутані у в'язані «светрики», поруч – як не квіти, то тістечка. Світлини так само належать авторству Надійки Гербіш.

Tepli istoriji_do_kavy__Nadija_Herbish_3Зізнаюсь, я не кавоманка, п'ю її досить рідко. Може, тому мені було трохи забагато чарів того напою в перших історіях. Але дочитавши книгу, я захотіла кави: авторка ж так майстерно й спокусливо описує її. Ні, насправді, виникло бажання якось по-особливому приготувати її для когось, додати всіляких прянощів і вмоститись разом у якомусь куточку, замотатись пледом і мовчати. «Теплі історії» якось так невимушено кажуть бути щирою, не боятись просто бути собою.

Це книга, яку хочеться перечитувати час від часу, особливо тоді, коли тьмяніє лампочка у твоєму світі. У такі моменти, можливо, із перших сторінок вона видасться надто солодкою: «Ага, вам то тепло, а мені....», але ще кілька абзаців – і ви вже не захочете її відкласти: чуттєвий, світлий, ніжновершковий настрій візьме своє.

© Анна Кликоцька

Фото: poglyad.com

Рейтинг: 5.0 Голосів: 5 Переглядів: 2444
Ваша оцінка: 9481

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар