Служба у перший день посту. Великий покаянний канон Андрея Критського

04.04.201114:07 Святий Андрій Критський (7 століття) народився в Дамаску у сім'ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німим. Дар мови він отримав після причастя Святих Христових Таїн. Після цього юнак допитливо вивчав Святе Письмо та богословські науки. У віці чотирнадцяти років він прийняв постриг в обителі преподобного Сави Освяченого у Єгипті. Святий Андрій вів суворе та цнотливе життя. Його покірність та стриманість, чесноти та розум викликали подив. У 680 році він став представником Святого Міста на IV Вселенському Соборі, опісля - архидияконом храму Святої Софії у Константинополі. Під час правління імператора Юстиніана II Андрія возведено в сан архиєпископа міста Гортини на острові Крит. Святий Андрій заснував нову літургічну форму - богослужбовий текст, що складається із певної кількості об'єднаних між собою пісень. Канон Андрія Критського називається Великим, оскільки він є найбільшим з усіх богослужбових канонів (налічує близько 250 стихів, а звичайні канони - близько 40 стихів).


 

Із написаних ним канонів найбільш відомий – «Великий покаянний канон», що містить у своїх піснях 250 тропарів. Він використовується під час Великого посту. У перший тиждень Великого посту (з понеділка по четвер) на повечір'ї канон читають по частинах, а повністю - у четвер п'ятого тижня на утрені. Архиєписоп Андрій Критиський написав також канон на Різдво Христове, стихири на Стрітення Господнє і багато інших піснеспівів.

Помер архиєпископ Андрій Критський у 726 році. Його мощі перенесено до Константинополя.

 

Понеділок

Пісня 1 глас 6

Ірмос:

Помічник і покровитель прийшов мені на спасіння.

Це Бог мій, і прославлю Його, Бога Отця мого,

і звеличу Його: велично бо прославився!

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава Тобі!

1. З чого почну оплакувати пристрасного життя мого діяння?

Чи добрий початок дам, Христе, нинішньому риданню?

Але як милосердний подай мені відпущення гріхів.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

2. Прийди, окаянная душе, прийди разом із плоттю твоєю,

Творцеві всіх сповідайся, покинь, нарешті, колишню нерозсудливість

і Богові принеси сльози свої у покаянні.

3. Наслідуючи в переступі первозданного Адама,

пізнав я себе відкиненим від Бога,

від вічного царства і солодкості його через гріхи мої.

4. Горе мені, окаянная душе, чому ти уподобилась першій Єві:

затьмарився спокусою твій погляд,

і поглинула тебе її гіркота - торкнулася дерева, і скуштувала зухвало поживу безумства.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

5. Замість Єви тілесної постала в мені Єва мисленна -

це плотські пристрасні помисли, які солодять мою думку,

проте завжди вони є гірким напоєм.

6. Справедливо був вигнаний з Едему Адам,

бо не зберіг Твоєї заповіді, Спасе.

Яке ж терпіння чекає на мене, хто завжди відкидає Твої животворні слова?

Слава, Троїчний:

Понад усяке буття, Тройце, Тобі поклоняємось як єдиному Богу,

зніми з мене тягар гріхів моїх і як милосердна подай мені сльози зворушення.

І нині, Богородичний:

Богородице, надіє і заступнице усіх, хто Тебе прославляє,

зніми з мене важкий тягар гріхів моїх і як Владичиця чиста прийми мене, що каюся.

Пісня 2

Ірмос:

Слухай бо, небо, - і возвіщу,

і прославлю Христа, що від Діви воплотився.

1. Слухай бо, небо, і возвіщу, земле, почуй голос того,

хто кається перед Богом і прославляє Його.

2. Почуй мене, Боже, мій Спасе,

зглянься милостивим Твоїм оком

і прийми мою сповідь зворушену.

3. Згрішив я, Господи, більше за всіх,

один згрішив перед Тобою,

але як благий змилуйся, Спасе, над Твоїм творінням.

4. Відображуючи потворність моїх пристрастей,

спотворив я красу духовну пожадливими бажаннями.

5. У бурі зла потопаю я, милосердний Господи,

але як Петрові, простягни й мені руку.

6. Як блудниця, і я приношу сльози -

очисти мене, Спасе, Твоїм милосердям, Усещедрий!

7. Забруднив і осквернив я ризу тіла мого,

що за образом Твоїм, Спасе, і подобою.

8. Затьмарив красу душі своєї утіхами пристрастей

і ум свій повністю перетворив я на нечистоти.

9. Пірвав я нині першу одіж мою,

що виткав мені Творець на початку - і відтоді лежу нагий.

10. Одягнувся я у пірвані ризи,

що змій мені виткав радою, ось тому й соромлюся.

11. Як блудниця, і я приношу сльози -

очисти мене, Спасе, Твоїм милосердям, Усещедрий!

12. Поглянув я на красу дерева і в умі спокусився -

тепер лежу нагий і соромлюся.

13. Усі вожді пристрастей

орали на хребті моєму, продовжуючи на мені свої беззаконня.

Слава, Троїчний:

Тебе, Єдиного в трьох особах,

Бога всіх оспівую: Отця і Сина і Святого Духа.

І нині, Богородичний:

Пречистая Богородице Діво, єдина всехвальная,

молися ревно, щоб спастися нам.

Пісня З

Ірмос:

На непорушному камені заповідей Твоїх, Христе,

Церкву Твою утверди, [бо Ти один святий і праведний].

1. Вогнем зросив колись Господь землю содомську і спалив її.

2. Рятуйся ж, душе моя, як Лот на горі, й у Сигорі ховайся.

3. Втікай, душе, від вогню, втікай від содомського горіння,

втікай від знищення у полум'ї божественному.

4. Сповідаюся Тобі, Спасе:

згрішив, згрішив я перед Тобою! Але відпусти і прости мені.

5. Згрішив я один перед Тобою, згрішив більше за всіх,

але, Христе Спасе, не відкинь мене!

6. Ти ж бо Пастир добрий,

віднайди мене, ягня, й заблуканого не відкинь мене.

7. Ти єси солодкий, Ісусе,

Ти єси Сотворитель мій, Тобою, Спасе мій, оправдаюся.

Слава, Троїчний:

Єдиний у Тройці Боже, спаси нас від омани, спокуси та небезпеки.

І нині, Богородичний:

Радуйся, Боговмістиме лоно,

радуйся, престоле Господній, радуйся, Мати життя нашого.

Пісня 4

Ірмос:

Почув пророк про Твоє пришестя, Господи,

і здригнувся, що маєш Ти від Діви родитися,

прийти до людей, та й каже:

«Почув вістку про Тебе і налякався - слава силі Твоїй, Господи!»

1. Діл своїх не полиши і творіння свого не відкинь, Судде праведний!

Хоч один я згрішив як людина більше за будь-яку людину, Чоловіколюбче,

але як Господь усіх Ти маєш владу відпускати гріхи.

2. Наближається, душе, кінець, наближається, а ти не дбаєш, не готуєшся,

час бо скорочується - пробудись, суддя вже близько, біля дверей.

Як сон, як цвіт, минає життя - нащо марна суєта?

3. Пробудись, душе моя, і замислись над учинками своїми,

постав їх перед очі свої і пролий над ними сльози;

відважно відкрий Христові свої думки та діяння й оправдайся.

4. Немає в житті гріха чи діяння, ані зла, де я не згрішив би, Спасе,

умом і словом, бажанням та наміром -

і думкою, і діянням згрішив я, як ніхто ніколи.

5. Тому й засуджений був я і напоумлений

совістю своєю, окаянний, - хто може бути невідступнішим за неї?

Судде, Визволителю і Провидче, помилуй, визволи та спаси мене, окаянного!

6. Драбина, яку бачив у древності великий серед патріархів,

є свідченням, душе моя, про сходження ділами і піднесення розумом -

коли хочеш жити в діянні, мудрості та спогляданні, то обновися.

7. Спекоту дня та мороз нічний мусив терпіти патріарх,

щоденно творячи прибуток:

пас, трудився й працював, щоби узяти собі дві жінки.

8. Ці дві жінки розумій собі як діяння та розум у спогляданні.

Діяння - це Лія, бо багатодітна,

а Рахиль - це розум, бо здобута зусиллям.

Отож, без трудів, душе моя, ні діянь, ні споглядання не здобудеш.

Слава, Троїчний:

Нероздільне сутністю, незлите в особах триєдине Божество

як єдиноцарственне і співпрестольне прославляю.

Співаю Тобі пісню величну, що в небі триславно лунає.

І нині, Богородичний:

Народжуєш і водночас лишаєшся Дівою, зберігаючи єство своє непорочним,

бо Народжений оновлює закони природи, і лоно дівиці народжує.

Коли Бог бажає, підкорюється порядок природи, бо Він творить як хоче.

Пісня 5

Ірмос:

Від ночі до ранку шукаю Тебе і молюся:

просвіти, Чоловіколюбче, настав мене на Твої повеління,

й навчи мене, Спасе, творити Твою волю.

1. Прожив життя своє я серед ночі,

бо темрявою глибокою й пітьмою була для мене ніч гріха,

але яви мене як сина дня, Спасителю.

2. Подібно як Рувим, здійснив я, окаянний,

беззаконний і переступний намір

перед Богом Усевишнім: я ложе своє осквернив, як той батьківське.

3. Сповідаюся Тобі, Христе Царю,

згрішив я, згрішив я, як колись браття,

коли продали Иосифа - плід чистоти та невинності.

4. То ж родичі зв'язали праведну душу

і продали солодкого в рабство як прообраз Господній.

А ти, душе моя, сама віддалася у рабство гріхів своїх.

5. Наслідуй мудрість праведного Иосифа,

чистого умом, окаянна й нестямная душе.

В беззаконних прагненнях не чини блуду, постійно творячи беззаконня.

6. Хоч і був тоді Йосиф у рові, Владико Господи,

та це як прообраз Твого поховання і воскресіння:

чи зможу і я колись щось подібне Тобі принести?

Слава, Троїчний:

В тобі прославляємо, Тройце, Єдиного Бога:

свят, свят, свят - Отець, Син і Дух - проста сутність,

Одиниця, якій вічно поклоняємось.

І нині, Богородичний:

Від Тебе, нетлінна і безмужня Мати Діво,

зодягнувся в мою природу Господь,

що сотворив віки, з Собою з'єднав Він людську природу.

Пісня 6

Ірмос:

Взивав усім серцем своїм я до милосердного Бога,

і Він почув мене з аду підземного,

й підніс Він життя моє над тлінням.

1. Сльози очей моїх, Спасе, і щирі зітхання

з глибини приношу, благаючи серцем:

згрішив я, Боже, перед Тобою, очисти мене!

2. Відхилилась, ти, душе, від Господа,

як Датан та Авірон, та щоб не поглинуло тебе земне провалля,

кричи з аду підземного до Бога: «Помилуй!».

3. Як розлючена телиця, душе, уподобилась ти Єфрему,

але як серна від тенет, збережи життя,

підносячись діянням та спогляданням.

4. Нехай, душе, упевнить нас рука Мойсея,

як може Бог прокажене життя убілити й очистити,

тому не впадай у відчай, що й ти прокажена.

Слава, Троїчний:

Я неподільна, єдиносущна Одиниця

і ділима у трьох особах Тройця -

про це свідчить Отець, Син і Дух Божественний.

І нині, Богородичний:

Лоно Твоє родило нам Бога, що взяв на Себе нашу подобу,

Його як Творця всіх моли, Богородице,

молитвами Твоїми щоб нам оправдатися.

Сідальннй: Покаянний, глас 6, подібний: Уповання...

Буря пристрастей і лютий шторм у глибині відчаю утопили мене,

але Ти, Спасе, простягни владну десницю Свою і спаси мене,

як Петра, святими молитвами Богородиці, з глибини беззаконь моїх.

Пісня 7

Ірмос:

Згрішили ми, чинили беззаконня і несправедливість,

не зберегли, не сповнили Твоїх заповідей,

але до кінця не полиши нас, отців Боже.

1. Згрішив, чинив беззаконня і заповіді Твої відкинув,

бо в гріхах я був народжений і до ран додав собі ще струпів –

але помилуй мене Сам як милосердний, отців Боже.

2. Тайну серця мого відкрив я Тобі, Судді моєму,

поглянь на мою покору, поглянь на мою скорботу,

та вислухай мій суд нині, і Сам помилуй мене як милосердний, отців Боже.

3. Колись Саул загубив ослів отця свого і разом з вісткою про них отримав царство.

А ти, душе, пильнуй, не забувай себе,

тваринні похоті забажавши понад Царство Христове.

4. Богоотець Давид згрішив якось, подвійно згрішив, душе моя:

був уражений він стрілою перелюбу й отруєний списом убивства.

Але твоя недуга ще страшніша - свавільні твої поривання.

5. Поєднав Давид беззаконня із беззаконням,

бо розчинив перелюб у вбивстві, та покаяння подвійне приніс за це зразу,

а ти, душе, вчинила ще лукавіше, - і не покаялася Богові.

6. Давид колись зобразив пісню,

що гріхи його викривала, і нею благав до Бога:

«Помилуй мене, перед Тобою єдиним згрішив, Богом усіх, Ти Сам очисти мене».

Слава, Троїчний:

Тройце проста, нероздільна, єдиносущна,

Одинице святая, Тебе величаємо, Бога Тройцю,

як світило і світло: одне - святе і три - святі.

А ти, душе, співай, прославляючи, Богу всіх - життю і життям.

І нині, Богородичний:

Оспівуємо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємося Тобі, Богомати,

бо Ти з нероздільної Тройці Христа Бога породила

й сама нам, сущим на землі, відкрила небесне.

Пісня 8

Ірмос:

Того, Кого славлять небесні воїнства і перед Ким трепечуть херувими і серафими, -

все живе на землі, усі сотворіння, оспівуйте, благословіть і величайте на всі віки.

1. Грішного, мене, Спасе, помилуй, пробуди мій ум до навернення,

прийми мене, що каюся, змилосердися до моїх благань:

згрішив я перед Тобою єдиним - спаси, вчинив беззаконня - помилуй мене!

2. Ілля, сходячи на колісницю чеснот,

піднісся над усім земним, як на небо.

І ти, душе моя, думай також про таке сходження.

3. Колись Єлисей, прийнявши плащ Іллі,

отримав подвійну благодать від Бога;

а ти, душе, не причастилася цієї благодаті за свою нестриманість.

4. Зупинив Єлисей плащем Іллі потік Йордану,

і той розступився на два боки.

А ти, душе, не причастилася цієї благодаті через свою нестриманість.

5. Колись доброзичлива соманитянка пригостила, душе моя, праведного,

а ти ніколи не ввела у дім свій мандрівника чи подорожнього.

Тому в риданнях будеш викинена зі світлиці весільної.

6. Ти завжди наслідувала, окаянная душе, нечистий розум Гієзії.

Хоча б на старість покинь його грошолюбство,

втікай од вогню пекельного, полишивши свої лиходійства.

Слава, Троїчний:

Безначальний Отче, Сине собезначальний, Благий Утішителю, Душе правий,

Родителю Слова Божого, Отця безначального Слове,

живий і всетворячий Душе - Єдина Тройце - помилуй мене!

І нині, Богородичний:

Мов із пурпуру, Пречистая, виткалась мисленна багряниця -

тіло Еммануїла - у Твоїм лоні,

тому, Богородицю істинну, Тебе величаємо.

Пісня 9

Ірмос:

Безсімейного зачаття різдво незбагненне, безмужньої матері плід нетлінний;

Боже різдво оновлює природу,

тому Тебе усі разом як Богоневісну Матір православно величаємо.

1. Зранений ум та немічне тіло, нездужає дух і слово безсиле,

завмерло життя - кінець на порозі:

що чинитимеш, душе моя окаянна, коли Суддя прийде питати про твої діяння?

2. Мойсееву розповідь про початок світу,

а ще завітні писання про праведних і неправедних усі оповів я тобі, душе моя,

та ти наслідувала останніх, а не перших, згрішивши перед Богом.

3. Закон утратив силу і Євангеліє змарноване,

ти знехтувала усе Писання, пророки і праведне слово безсилі.

Рани твої, о душе, помножились - нема бо такого лікаря, який зцілив би тебе.

4. Щоб зворушити тебе, душе, приведу тобі приклади з Нового Писання.

Отож, наслідуй праведних і цурайся неправедних.

Умилостив Христа молитвами, постом, чистотою і говінням.

5. Коли Христос став людиною, то призвав до покаяння блудниць і розбійників.

Покайся і ти, моя душе, бо двері у Царство відчинені,

і перед тобою вже фарисеї, митарі та перелюбники, що каються.

6. Христос став людиною, поєднавшись у тілі зі мною,

і все, що властиве природі, окрім гріха,

Він добровільно узяв на себе, отак показуючи тобі, душе, образ свого сходження.

7. Христос спас волхвів і скликав пастирів, немовлят удостоїв мучеництва,

прославив старця й стару вдовицю,

та ти, душе, не наслідувала їх ні життям, ні діянням, тож горе тобі, коли станеш перед Судом Господнім.

8. Сорок днів Господь постив у пустелі, зголоднів Він нарешті, виявивши людське.

Не будь безпечною, душе, коли приступить ворог до тебе,

нехай постом і молитвою від ніг твоїх відкинений буде.

Слава, Троїчний:

Отця прославмо, вознесімо Сина, Божественному Духові з вірою поклонімся,

Тройці нероздільній, єдиносущній як світлу єдиному і троїчному,

троїчному життю і єдиному, що все животворить і все просвічує.

І нині, Богородичний:

Сохрани обитель свою, Пречистая Богомати,

в Тобі вона іночествує з вірою, в Тобі утверджується кріпостю,

з Тобою долає усі спокуси, полонить ворогів своїх і їх підкорює.

Андрею:

Чесний Андрею, преблаженний отче, пастирю Критський,

не полишай молитви за тих, хто оспівує тебе,

завжди вшановуючи твою пам'ять,

щоб ми позбавились гніву, скорбот та тління і від гріхів звільнилися.

Ірмос: Безсімейного зачаття

Як тут один день святої чотиридесятниці повно і докладно описаний, так нехай буде на всю святу чотиридесятницю зразком, прикладом і духовним правилом у Христі Ісусі Господі нашому.

Текст Канону: Архибратство святого священномученика Йосафата

Фото: beta.bazylianie.pl

(п)

Рейтинг: 3.5 Голосів: 302 Переглядів: 36269
Ваша оцінка: 2609

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар