Моя молитва до Тебе, що лежиш у гробі

19.04.201412:38 Ще вчора Ти був поруч, а сьогодні вже поруч я.


Пробач. 
Я приймала Твою присутність як щось звичне та належне. 
А Ти... 
Знайомив мене зі світом Своєї Любові. 
Вчив, взивав, просив, картав, пробачав, зцілював, воскрешав, годував, напоював... 
Мене. 
Перетворював мою прісну воду у вино надзвичайного смаку. 
Простив мені моє митарство і вечеряв в моєму домі.
Не погордив моїм перелюбством і дозволив обтерти Твої ноги моїм волоссям.
Крикнув сильним голосом: "Дівчино, кажу тобі: Встань!" і велів дати мені їсти.
Узрів мою сліпоту і почув мою глухоту  Своєю слиною повернув мені чуття.
Не відмовив моїм друзям, які спускали моє збайдужіле спаралізоване серце через дах до Тебе.
Простив мені моє самарянство і дав мені води живої.
Прихилився над параліччю мого ума і першим опустив мене в цілющу купіль.
Ти взивав на увесь голос: Люби, люби, люби...
Шукав мого погляду серед натовпу, пом'якшував Своїм поглядом моє серце, щоб і воно почуло: "Блаженні вбогі духом...",
"Я так молився за тебе, щоб віра твоя не ослабла"...
Не можу всього перечислити, навіть згадати всього не можу. Єдине знаю 
ТИ ВСЕ ЗРОБИВ! 
Не чекаєш нічого.
Не питаєш, не вимагаєш.
Просто закрив очі та уста і лежиш.
Твоє тіло зруйноване та збудований мій дух.
Тепер я, нарешті, поруч з Тобою.
Тепер, коли Ти нічого не можеш сказати, я Тебе найбільше слухаю.

Згадую. Дякую. Чекаю.

Амінь.

с. Юліана

Рейтинг: 4.9 Голосів: 19 Переглядів: 1597
Ваша оцінка: 103331

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар