Warning: Illegal string offset 'ua' in /home/dyvens5/sites/dyvensvit2.0/lib/proceed_filtered.php on line 354

Warning: Illegal string offset 'ua' in /home/dyvens5/sites/dyvensvit2.0/lib/proceed_filtered.php on line 168

Warning: Illegal string offset 'ua' in /home/dyvens5/sites/dyvensvit2.0/lib/proceed_filtered.php on line 258
ДивенСвіт | Теги - короткі історії для душі

короткі історії для душі

 news image
14 Вересня

Рейтинг:

Зустрічі із Бруно Ферреро відвідає велика кількість молоді

Зустріч із письменником, отцем-салезіянином Бруно Ферреро у рамках Форуму видавців у Львові розпочнеться 14 вересня о 19:00 у храмі Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор). Цю зустріч планує відвідати велика кількість шанувальників письменника, особливо молоді. В Україні видано понад 20 книг Бруно Ферреро, які є бестселерами. Короткі...

    •  news image
    • Зустрічі із Бруно Ферреро відвідає велика кількість молоді 14 Вересня

      Рейтинг:

      Зустріч із письменником, отцем-салезіянином Бруно Ферреро у рамках Форуму видавців у Львові розпочнеться 14 вересня о 19:00 у храмі Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор). Цю зустріч планує відвідати велика кількість шанувальників письменника, особливо молоді. В Україні видано понад 20 книг Бруно Ферреро, які є бестселерами. Короткі історії для душі, які пише автор, допомагають переосмислити власне життя та побачити себе і свої справи з нової перспективи, враховуючи люблячий погляд Бога на нас - його дітей. Співбрат Бруно Ферреро отець Оноріно Пістеллато - провінційний настоятель салезіянського згромадження УГКЦ, який навчався разом з ним у Туринській салезіянській семінарії, так характеризує свого друга: "Він є одним із тих людей, які зрозуміли, що таке життя і як його необхідно прожити. Бруно Ферреро - це священик, на обличчі якого намальована усмішка дитини. Хто до нього наближається, спілкується з ним, залишається під великим враженням від його простоти і спокою. Що є джерелом цієї його усмішки і цього спокою? Думаю, що це поезія. Поезія, яку він висловлює не римованими поетичними рядками, а притчами, історіями. Серце Бруно Ферреро – неначе гірське озеро, озеро кришталево чистої води. Його притчі – це ніщо інше, як життя, яке він пізнав, яке бачить і до якого ставиться як до дару. Радість для нього – це не теорія, а справжнє прожите життя".
    •  news image
    • Мовчання 09 Вересня

      Рейтинг:

      Один чоловік прийшов до монаха пустельника. Він спитав його: - Чого вчить тебе це життя у мовчанні? Монах, що саме набирав води з криниці, відповів своєму гостеві: - Подивись на дно цієї криниці. Що ти бачиш? Чоловік зазирнув до колодязя. - Нічого не бачу, - відповів. Якийсь час монах стояв непорушно, а тоді знову звернувся до гостя: - Подивись тепер! Що бачиш у колодязі?
    •  news image
    • Під пічкою 08 Вересня

      Рейтинг:

      Молодим людям, які приходили до нього вперше, раббі Бунам розповідав історію вчителя Езекії, сина Єкеля, що з Кракова. По багатьох роках тяжкої праці (що, проте, зовсім не порушило його віри в Бога), йому приснився сон, ніби він мусить податися до Праги, аби там, під мостом, що провадить до королівського палацу, шукати скарб. Коли той сон повторився утретє, Езекія рушив у дорогу і пішо добрався до Праги. Але міст охоронявся вдень і вночі, отож Езекія не міг здобутися на відвагу розпочати пошуки скарбу у вказаному місці. Проте він щоранку приходив до моста і ходив коло нього аж до вечора. Врешті капітан сторожі, помітивши його мандрівки, наблизився до нього і приязно спитав, чи той не загубив бува чогось тут або, може, на когось чекає. Езекія оповів тоді йому свій сон, що привів його аж сюди, у такий далекий край.
    •  news image
    • Човен 07 Вересня

      Рейтинг:

      Одного вечора два туристи, що зупинилися в кемпінґу на березі озера, вирішили переплисти човном на другий берег, аби посидіти в тамтешній кнайпі. Засиділися вони до пізньої ночі і встигли спорожнити цілу батарею пляшок. Нарешті, дещо похитуючись, туристи вийшли із кнайпи, проте їм таки вдалося зайняти місця у човні, аби рушити у зворотній бік. Щосили налягли на весла. Десь за дві години, спітнілі й засапані, вони вже ледве володіли руками від утоми. Врешті-решт один із них сказав: - Чи не здається тобі, що в цій годині ми давно вже мали б добратися до тамтого берега?
    •  news image
    • Після нападу грабіжника 06 Вересня

      Рейтинг:

      Увечері професор Метью Генрі вертався з університету додому, коли біля самісінького будинку хтось зненацька приставив йому до чола пістолет. Грабіжник у масці велів йому віддати портфель і теку. Професор послухався, й розбійник миттєво зник у темряві. Удома, ще тремтячи від страху, професор сів за стіл і написав таку молитву: "Господи, нині мене пограбували. Втім, я знаю, що мушу подякувати Тобі за багато ласк. По-перше, дякую Тобі за те, що ніколи раніше мене не грабували. У такому світі, як наш, – то справжнє диво.
    •  news image
    • Чудо 05 Вересня

      Рейтинг:

      Ось правдива історія однієї дівчинки, яка вірила і знала, що любов здатна творити дива. Її братикові загрожувала смерть від пухлини в мозку. Батьки хлопчика зробили все, щоб його врятувати, однак заможними не були і, витративши всі свої заощадження, відвернути лиха таки не змогли. Якось увечері батько, із важким серцем, сказав заплаканій матері: – Знаєш, люба, – нам, певно, не вдасться його врятувати. Тут може зарадити тільки чудо! Донечка, що бавилася в кутку, почула ці розпачливі слова. Відтак побігла до своєї кімнати, не вагаючись, розбила скарбничку і непомітно вислизнула з домівки до найближчої аптеки. Там діждалася своєї черги, приступила до віконця і, ставши навшпиньки, виклала перед здивованим аптекарем усі свої грошенята. – Чого тобі, маленька? Що бажаєш купити?
    •  news image
    • Офіціянтка 04 Вересня

      Рейтинг:

      Одна родина завітала до ресторану. Офіціянтка спершу вислухала замовлення дорослих, потім звернулася до семирічного хлопчика.  - А ти що замовиш? - спитала. Хлопчик обвів несміливим поглядом своїх рідних і проказав:  - Я хотів би булку з ковбаскою. Не встигла офіціянтка прийняти замовлення, як мати відрізала:  - Ніякої там булки. Прошу, принесіть йому котлету з морквою і картопляне пюре. Та кельнерка знехтувала її слова, запитавши малого:  - Булку з чим - з кетчупом чи, може, з гірчицею?  - З кетчупом.  - Зараз принесу, - запевнила жінка і подалася до кухні. Члени родини сиділи наче німі, приголомшені.
    •  news image
    • Те, що... 03 Вересня

      Рейтинг:

      Те, що нам казали, коли ми були дітьми: Не біжи; йди поволі; швидко; їж усе; мий руки; чисти зуби; мовчи; говори; перепроси; привітайся; ходи сюди; відчепись від мене; йди бавитися; не перешкоджай; не біжи; вважай, бо впадеш; тим гірше для тебе; ти не вмієш; ти замалий; я сам зроблю; ти вже великий; йди спати; вставай, вже пізно; я маю роботу; бався сам; одягнися; не стій на сонці; йди на сонце; не розмовляй з повним ротом... Те, що ми хотіли б почути: Люблю тебе; ти гарний; я щасливий, що тебе маю; поговорімо про тебе; як почуваєшся? боїшся? чому не хочеш? ти — дуже милий; приємний; розкажи, що ти відчував; ти — щасливий? мені приємно, коли ти смієшся; плач, якщо хочеш; кажи те, що хочеш; чому страждаєш? що тобі не подобається? кажи те, що хочеш; довіряю тобі; мені приємно з тобою; хочу розмовляти з тобою; мені приємно слухати тебе; ти мені подобаєшся такий, який ти є; гарно бути разом; скажи, якщо я помилився...
    •  news image
    • Гобелен 02 Вересня

      Рейтинг:

      Молодого монаха послали до одного монастиря у Фландрії ткати разом з іншими великий гобелен. Якось він спустився зі своєї драбини дуже обурений. - Досить! Я більше не можу працювати! Вказівки, які дають мені, беззмістовні! Я працював золотою ниткою, а тут мені кажуть зав'язати її і відтяти... - Сину, - сказав спокійно старий монах, - ти не бачиш цього гобелена так, як треба його бачити. Ти працюєш з виворітного боку і тільки з одним фрагментом. І повів його показати роботу з лицевого боку. Молодий монах остовпів. Він працював над дуже красивим гобеленом - «Поклоніння трьох царів», а його нитка творила частину німба навколо голови Божого Дитятка.
    •  news image
    • Лісоруби 01 Вересня

      Рейтинг:

      Два лісоруби працювали у лісі. Дерева мали грубезні міцні стовбури. Обидва лісоруби послуговувались сокирами з неабиякою вправністю, проте кожен робив це у свій спосіб. Перший рубав дерево вперто і наполегливо, зупинявся лише на якусь хвильку, аби передихнути. Другий же щогодини робив собі тривалу перерву. Коли стало смеркати, перший зробив тільки половину справи. Він так стомився, що не годен був і сокири вже підняти. Другий, нехай це здасться неймовірним, таки зрубав своє дерево. Лісоруби починали одночасно і дерева були однаковісінькі. Перший не повірив своїм очам: "Нічого не розумію! Ти щогодини відпочивав. Як тобі вдалося скінчити так швидко?".
    •  news image
    • Випадок 31 Серпня

      Рейтинг:

      Молода жінка поверталася з роботи додому автом. Вона вела дуже обережно, бо машина ж новісінька, лише вчора придбана завдяки ощадливості чоловіка, який відмовляв собі у багатьох речах, аби купити саме цю модель. На запрудженому перехресті жінка на хвильку розгубилася і - цього виявилося досить, аби бампером врізатись у машину попереду. Жінка розплакалася. Як їй пояснити чоловікові те, що сталося? Водій другого авта поставився до неї з розумінням, але пояснив, що потрібно записати номери водійських посвідчень одне одного та інші дані. Жінка стала шукати у пластиковій торбинці свої документи. Звідти випала якась картка. На картці характерним почерком чоловіка було написано: «Коли щось трапиться - пам'ятай, сонце, що я кохаю тебе, а не авто!».
    •  news image
    • Весняні книжкові пропозиції 03 Травня

      Рейтинг:

      Сьогодні маємо вам запропонувати кілька цікавих книжок від видавництва "Свічадо", які можна неодноразово перечитувати. Вже дуже тепло, і грози частіше приходять до нас у гості, тому почитати щось добре під час грози - аж ніяк не зашкодить. Без грози, звичайно, теж можете читати. Отож... "У Його обіймах" Богдана Трояновського До уваги читачів — сімнадцята книжка в серії "Короткі історії для душі" і перша книжка Богдана Трояновського. Упродовж 25 років, очолюючи "Свічадо", підписуючи до друку сотні книжок, зустрічаючи на своєму шляху сотні різних людей, він закарбував у пам'яті різні життєві історії, події, враження... І вкотре переконувався: усе почуте, побачене, прочитане, зустрінуте нами в житті, має свій сенс. І через кожну подію Бог промовляє до нас. Кожна з історій, що подані в цій книжці, мала на автора свій вплив, була певним життєвим уроком. Сподіваємося, що і читачів ці короткі історії для душі не залишать байдужими.