Warning: Illegal string offset 'ua' in /home/dyvens5/sites/dyvensvit2.0/lib/proceed_filtered.php on line 354

Warning: Illegal string offset 'ua' in /home/dyvens5/sites/dyvensvit2.0/lib/proceed_filtered.php on line 168

Warning: Illegal string offset 'ua' in /home/dyvens5/sites/dyvensvit2.0/lib/proceed_filtered.php on line 258
ДивенСвіт | Теги - концтабір

концтабір

 news image
12 Листопада

Рейтинг:

430 000 пар взуття

Величезні залізні ящики, вщент набиті взуттям. Чоловічі черевики, жіночі туфлі і навіть дитячі мештики. Всього, здається, 430 000 пар. Складається враження, ніби ти потрапив на якусь дуже велику взуттєву фабрику. Але ж ні, варто тобі роззирнутись і ти розумієш, що це взуття надто вже старе і знищене, як для фабрики, а саме місце де ти стоїш – ніщо інше як...

    •  news image
    • 430 000 пар взуття 12 Листопада

      Рейтинг:

      Величезні залізні ящики, вщент набиті взуттям. Чоловічі черевики, жіночі туфлі і навіть дитячі мештики. Всього, здається, 430 000 пар. Складається враження, ніби ти потрапив на якусь дуже велику взуттєву фабрику. Але ж ні, варто тобі роззирнутись і ти розумієш, що це взуття надто вже старе і знищене, як для фабрики, а саме місце де ти стоїш – ніщо інше як дерев'яний барак. Барак концтабору.
    •  news image
    • У критичній ситуації людина проявляє своє єство, - о. д-р Борис Ґудзяк 09 Травня

      Рейтинг:

      О. д-р Борис Ґудзяк, ректор Українського католицького університету, про життя, подвиг, велич і актуальність блаженного священномученика о. Омеляна Ковча. У ці травневі дні, коли світ вшановує пам'ять усіх, хто став жертвою найкривавішої в історії людства війни, в якій зійшлися дві людиноненависницькі тоталітарні системи, деякі політичні сили в Україні використовують нагоду для загострення протистояння заради своїх політичних амбіцій. Нерідко за ідеологією і пропагандою забуваємо, яке жниво зібрала ненависть у цій війні, та про тих, хто у той страхітливий час ціною власного життя їй протиставився. Парох Перемишлян і конц­табору Майданек, Праведник України, блаженний священномученик о. Омелян Ковч у цій війні був воїном Христа і свідком любові до Бога і до ближнього. Про його життя і свідчення, про вірність і самопожертву, про його актуальність в інтерв'ю із ректором Українського католицького університету о. д-ром Борисом Ґудзяком. – Прошу отця, яка риса о. Омеляна є для нас найбільш показовою?
    •  news image
    • З нього потрібно брати приклад, - о. Б. Гудзяк 24 Червня

      Рейтинг:

      23 червня 2011 року в Києві Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав вручив відзнаки імені підпільного священика концтабору Майданек Блаженного Священномученика Омеляна Ковча. Блаженний Омелян Ковч – священик, який рятував євреїв під час німецької окупації, а своє ув'язнення в концтаборі вважав місією і щоденно підтримував в'язнів. У 2001 році Папа Іван Павло ІІ, перебуваючи у Львові проголосив отця Омеляна Блаженним.
    •  news image
    • Якщо ти бачиш, що хто-небудь тоне, потрібно кинутися у воду рятувати, навіть якщо не вмієш плавати1 13 Травня

      Рейтинг:

      Дочка лікаря, вона виросла в будинку, який був відкритий для будь-якого хворого або потребуючого, неважливо, єврея або неєврея. В лекційних залах Варшавського Університету, де вона вивчала польську мову і літературу, вона і її однодумці навмисно сідали на лавах "для євреїв". Навіть до того, як почалася депортація до табору смерті Треблінка, смерть в гетто була повсякденним побутом. Але, парадоксально, була і щілинки для надії. Убогість і напівголодне існування (щомісячна порція хліба була два кілограми) створювали ідеальні умови для поширення висипного тифу, епідемія якого могла б загрожувати і німцям. Тому нацисти дозволили пані Сендлер і її колегам доступ в гетто для розподілу ліків і щеплень. Ця "законна лазівка" ​​дозволила їй врятувати більше євреїв, ніж набагато більш відомому Оскару Шиндлеру. Це було виключно небезпечно. Деяких дітей вдавалося потайки вивезти у вантажівках, або в трамваях, які поверталися порожняком на базу. Частіше, однак, їх проводили таємними проходами від будівель в оточуючих гетто.
    •  news image
    • У Майданеку (Польща) вшанували пам'ять блаженного отця Омеляна Ковча 20 Квітня

      Рейтинг:

      Тут бачу Бога – єдиного для всіх... Омелян Ковч
      15 квітня 2011 року на території колишнього нацистського концтабору Майданек біля Любліна відбулися урочистості з нагоди 67-ї річниці мученицької смерті отця Омеляна Ковча – в'язня Майданеку. Серед численної української делегації, яка прибула зі своїми душпастирями зі Львова, Києва, Тернополя, Івано-Франківська, Дрогобича, Сокаля, Жовкви, були і представники Коломийсько-Чернівецької єпархії. З благословенням правлячого Єпископа Миколая Сімкайла разом з мирянами вшановували пам'ять тисяч безневинних жертв страшного табору смерті протосинкел єпархії о. мітрат Василь Мельничук, віце-канцлер о. Олександр Селезінка, отці Юрій Терещенко та Роман Ямбор. Івано-Франківську владу представив заступник голови облдержадміністрації п. Роман Іваницький.
    •  news image
    • «Наша доля – це пересторога для вас», - Омелян Ковч, парох Майданека 31 Березня

      Рейтинг:

      Фашистський концтабір Майданек, що розташувався одразу ж неподалік польського містечка Люблін, став могилою для близько 78 тисяч в'язнів. Лише мізерній частині людей, які відчули на собі тортури нацистів, на власні очі побачили тисячі смертей в газових камерах та крематорії, вдалося вийти звідси живими. Та не було серед них українського пароха, греко-католицького священика Омеляна Ковча, який з власної волі вирішив не покидати це пекло на землі, а залишитися з в'язнями до останньої хвилини їх життя, виконуючи свій душпастирський обов'язок.  З цього місця не переставав йти дим – це був крематорій Майданеку, де спалювали тисячі жертв. Печі крематорію так активно працювали, що не встигали спалювати всіх в'язнів. Тому, після поразки німців, які покинули Майданек, в рові біля крематорію знайшли тисячі покинутих людських кісток – жахливий слід великої акції спалення євреїв. Цей дим, що виходив з печей крематорію, не всім виїдав очі. Для наглядача крематорію це була єдина можливість прийняти ванну в теплій воді, адже на території концтабору більше ніде не було такої розкоші, лише його ванну підігрівав жар, що йшов з розпалених печей, де спалювали в'язнів. Перед тим, як люди потрапляли туди, їх розчленовували на великому кам'яному столі, намагаючись знайти цінні речі, які в'язні могли проковтнути перед смертю. Навіть у крематорії не для всіх вистачало місць, декого спалювали просто в ямах на вулиці.