Чи є любов там, де її нема?

03.09.201220:26 Станіслав
Б'ялковський
Чи є любов там, де її нема? - Питання цікаве. Чи часто ми собі ставимо такі питання? І справді... а що таке любов? Люди по-різному розуміють це слово. Чи це почуття, чи стан душі, чи може лиш фізичне відчуття? Слова деколи зайві. Любити – це жити. І якщо ми живемо, то мусимо любити. Люди  -такі різні і прагнуть любові. Але чи всі шукають справжню любов? Душа бажає чогось неземного. І все ж мусимо любити і не просто любити, а любити Бога. Любити Бога – це відкрити для нього своє серце повністю, це віддати своє життя. Може, ми думаємо, що любові нема, та вона є. Так, вона є у щирій усмішці, лагідному слові, погляді любові. Все наше життя – пошуки любові. Ми шукаємо щастя, ми не помічаємо друзів. Ми живемо так часто ніби на іншій планеті. Хочеться просто побути на самоті, почути в тиші голос Божий. Що ж потрібно для щастя? А що таке щастя? Прагнення до добра. Але що для нас добро? Це не фізичний предмет, це щось інше, це те, що ми не бачимо, хоч воно є в нашому серці і ми маємо його відкрити. Відкрити для себе і відкрити для інших.


Любов – почуття, стан, душа, життя. Знайти в собі сили, відкрити серце для Бога. Зупинитися, обдумати своє життя. Розпочати нове життя, затерти свої гріхи вогнем любові, любові Божої. Ми маємо палати цим вогнем. Любов є всюди. Тому, що Бог є всюди, а Бог – це Любов. Не бійтеся прийняти любов. Хоч іноді це так важко. Нерозуміння, проблеми, втеча від самотності, ми мусимо змінити своє життя, обновити все у Христі.

Любити. Любити всіх. Важко? Але потрібно. Й для цього мусимо в кожній людині шукати часточку добра. Любити – це жертвувати. Любити – це вмирати і жити. Любити – це ступати до Царства Божого по тернистій дорозі.

Ми маємо знайти в собі сили. Готуватися... Бо ж вже завтра чи може й нині може настати смерть. І ми маємо заслужити на щасливий квиток. Шлях до Неба - слова, думки, все для Бога. Простір наповнений подіями, реальність, буденність, світ... але десь там за цією буденністю є вічність. Наші серця мають жити цією вічністю. Шукати Бога – це жити для Бога, це вмерти для світу. Світ затягує і ми мусимо йти по водах земного моря з думкою про пристань Вічного Берега – Царства Божого.

Ціль, мета, шлях... любов – це Бог. Бог є скрізь. Ми живемо не для того, щоб їсти і пити, ми створені, щоб перебувати біля БОГА, але ми мусимо бути чистими... Душа відчуває, що потребує очищення. Але чи серце наповнене тим, що зближує до Бога?

Скільки разів я падав? Багато, дуже багато. Але Бог мене підняв, Він чекає. Чекає на всіх, бо Він всіх любить і для всіх збудував хатину, та ми маємо заслужити на ключі від цієї хатинки.

Може, я не дав повністю відповідь на питання. Але просто знайдіть відповідь у своєму серці. Подивіться на красу зоряного неба, на красу синього неба, на зелень дерев. І відчуєте в серці спокій. Через тишу говорить до тебе Господь. Не забувайте про тих, хто вас забув. Забудьте образи, відкиньте погані думки, подивіться в очі Ісусу і знайдете там Вічну ЛЮБОВ.

Зарваниця, 13.08.2012

Фото: vk.com

Рейтинг: 4.3 Голосів: 6 Переглядів: 2261
Ваша оцінка: 9018

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар