Любити

21.07.201219:43 Станіслав
Б'ялковський
Зупинися на хвилину... Почуй спів пташок, почуй биття свого серця, відчуй тишу. Навкруги багато людей - усі кудись ідуть, усі вони мають певні ідеї, мрії, бажання, усі чогось очікують. А що ти? Здається, що найпростіше просто бачити людей - сумних і веселих, бадьорих і пригнічених, але ж у цих людей - душа, вони про щось думають, живуть для певної цілі. Жити, щоб померти... Звучить тривожно, але смерть – це народження, для святих день смерті є народженням для Неба. Найлегше знайти в іншій людині недолік, а найважче знайти цей недолік у собі, а тим більше його перебороти. Ми - Божі діти, та ми так часто про це забуваємо. Світ наповнений іншою реальністю, де так мало часу для Бога, для молитви, посту, милостині, перемоги над власним "я".


Життя – це поле. Від того, що ми посіємо і як ми будемо його доглядати дещо залежить, але є щось більше – Божа сила, яка так часто нам допомагає, а ми приписуємо ті добра собі. Перемогти себе – значить знайти в собі ту іскринку, з якої запалає в душі полум'я, та щоб це полум'я горіло, треба просити Господа, щоб Він підтримував цей вогник.

Цим вогником є Любов, Любов Божа. "Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, всією душею твоєю, всією силою твоєю і всіма мислями твоїми". Це перша і найбільша заповідь. А друга подібна до неї: "Люби ближнього твого, як самого себе" (Мт 22, 37-39). Як часто любов дарують не Богові, чому ж суть її змінилася і перейшла тільки у фізичну дію?

Святий отець Піо казав:

Любити – це означає дарувати Любов
Тому, хто не знає Любові,
Тому, хто просить Любові,
Тому, у кого нема Любові,
Тому, хто не має дару Любові,
Тому, хто нічого не знає про Любов,
Тому, хто вважає себе недостойним ще раз прийняти Любов,
Тому, що був невірний Любові.

Любити – це не лише думати про певну людину, це також молитися за неї, жертвувати добрі діла для її добра. Любити – це щось більше, це відчувати Бога, Який поруч, любити – це жити не для себе, а для Бога і для людей.

Священик – та особа, яка зближує нас з Богом, через нього ми отримуємо Святі Тайни. Добрий священик своїм життям відкриває двері до Неба багатьом людям.

Жертовність кожної людини полягає і в її любові, в її думках, в її ділах. Часто буває, що на перший погляд, деякі люди нам чужі, черстві, але коли знайомишся з людиною ближче, то розумієш, що внутрішній світ людини – це щось велике, це те, що зветься духом, який Бог вдихнув у першу людину – Адама. Адам був сином Бога (Лука 3,38). Людство – це діти Божі, та чому так часто ми прагнемо самостійності, покидаємо оселю Батька, як блудний син, скитаючись у болоті грішного життя?

Фото: kasiopeya84.blogspot.com

Рейтинг: 4.3 Голосів: 3 Переглядів: 1079
Ваша оцінка: 8599

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар