Вогонь любові

17.07.201211:18 Станіслав
Б'ялковський
Віднайти спокій, відчути подих тиші, відкрити своє серце для Христа. Чому ж так важко на душі стоїть пітьма? Очі шукають не те, що потрібно для душі. Думки заплутуються, втрачаю пильність. А поруч гріх. Через свою самовпевненість чи може через гріх, я вже не розрізняю чи то гріх чи ні. А люди, що поруч, через те страждають. Ну то що ж потрібно змінити? Де ж оті години в молитві? Де ті роздуми над Святим Письмом? Де та тиша для душі? Нема. А слова залишаються, люди отримують рани, рани через мене.


Не варто втрачати пильність, не можна зупинятися, потрібно йти далі до вершини нашого життя. І ця вершина – Вічність. Люди, думки, слова, проблеми. А я бачу лиш свій світ, який заповнений не завжди любов'ю, світ, який вимагає змін. Змінити своє життя – це віддати його в руки Христові.

І скільки людей я образив. Вони відкрили для мене своє серце, а я не зміг їм показати Христа. Чому? Може я ще не готовий? Та ні... Просто, ще не вичистив комірку свого життя. Ближні мають мені вибачити, але я мушу на це заслужити. Духовне життя – це шлях по тернистій дорозі, шлях через своє відречення, шлях із любов'ю... Любити – це прощати і просити прощення. Любити – це жити, щоб вмерти в ім'я Ісуса Христа. Любити – це знаходити в собі полум'я, з якого запалає вогонь любові. Цим полум'ям є Христос. Відречіться себе і знайдете Його, нашого Спасителя і Бога – Ісуса Христа.

Зарваниця 15.07.2012

Фото: profspilka.kiev.ua

Рейтинг: -   Переглядів: 1197
Ваша оцінка: 8559

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар