Мандрування по Європі в пошуках нового гуманізму

16.05.201213:00 Ольчик З 28 квітня по 1 травня в університеті Tor Vergata в Римі відбулася європейська конференція на тему «Вклад студентів університету в розвиток нового гуманізму». Звісно, були учасники і з України. В четвер, 26 квітня, автобусом зі Львова виїхали 34 особи, метою яких була участь у вищезгаданій конференції. Дорогою до Риму ми заїхали у столицю Австрії, Відень, де мали можливість відчути перші аромати Європи. Відень зустрів нас багатою та різноманітною архітектурою, а також безліччю шоу, які ми спостерігали у центрі міста і від яких важко було відірвати очі. Наша екскурсія закінчилася пізно ввечері і ми поїхали дальше. Рим. Вічне місто. Ми досягли пункту призначення! Італія зустріла нас теплою, сонячною погодою, а італійці – щирими посмішками. Нам видали ключі від кімнат, де ми жили. Перше враження – це п'ятизірковий готель. А насправді – це лише студентське містечко, і поселили нас в гуртожиток. Наступного дня, в неділю, наш день розпочався з Божественної Літургії, яку очолив Папа Бенедикт XVI у Ватикані в соборі Св. Петра. А після Служби Божої – індивідуальні екскурсії містом.


Потім праця в групах (італійська, іспанська, французька, англійська), щоб обговорити питання, які є актуальними у наш час і спільно подумати, що ми всі разом і кожен зокрема може зробити для вирішення цих
проблем. Питання стосувалися різних сфер людського життя (культура, суспільство, економіка, мас-медіа, науки та технології, політика), а також яке відношення вони мають до Церкви та християнства взагалі.

Спершу було незвично і трішки важко говорити і розуміти іншу мову, але через деякий час зникли всі мовні бар'єри, а залишилась доброзичливість, велика любов і щира посмішка, якою в багатьох випадках заміняли слова.

Закінчувалась конференція у вівторок підбиттям підсумків, а опісля була Божественна Літургія, очолювана  Першим Кардиналом. 

В той же день ми вирушили додому. Втомлені, але щасливі, ми згадували вічне місто і його неймовірну красу. Olja SymkoКуди не ступиш – всюди базиліки, в яких багато прихожан, і кожна з них дихає старовиною і тою безліччю молитов, які прозвучали вголос і пошепки на цьому місці. Це заворожуюче видовище і відчуття.

Неможливо забути тих, з ким там зустрілися. Люди, які тебе не знають, посміхаються тобі на вулиці, запрошують до спільних молитов та ігор, діляться з тобою булочками, бо ти запізнився на вечерю... Такі емоції важко передати, але це було справді незабутньо.

Дорогою додому ми відвідали ще одне місто – столицю Словенії, Любляну. Компактне, затишне, спокійне місто з привітними людьми і широкими вулицями.

Повернувшись додому із ще більшою виразністю розумію, що всі незручності у подорожуванні автобусом (коли невідомо в яку сторону повернути ноги, щоб не боліли, і як лягти в кріслі, щоб заснути), все забувається через день, а той досвід, той позитив, який там роздавали безкоштовно, буде підтримувати тебе ще довгий час. Вірю, що завдяки таким активним християнам світ ставатиме щораз кращим і кращим, і ми здобудемо собі вічне життя.

Враження моїх співмандрівників:

«Дуже дякую усім, хто долучився до цієї поїздки. Було надзвичайно приємно спілкуватися, проводити час та обмінюватись думками із такими людьми. Під час подорожі багато чого я змогла побачити, відчути та зробити вперше в житті: побувати за межами України, побачити Папу Римського, прочитати молитву на італійській мові... Завдяки тому, що у конференції приймали участь різні люди з різних країн, я по-справжньому відчула цю єдність, подібність та взаємодоповнення з різних культур». Юля, Київ

«Мені дуже сподобалося. Незабутні враження від Відня, Риму, Любляни. Усі міста надзвичайні, але у кожного ця надзвичайність своя, унікальна. Було дуже приємно мандрувати у групі з чудовими людьми. Усім дякую, це було супер!». Дмитро Шпаковський, Київ

«Ця поїздка на конференцію залишила в моєму серці найпозитивніші враження. Досвід зустрічі католицької молоді з усього світу показав мені, що можна бути єдиною живою спільнотою в Христі, незважаючи на кордони. Було дуже приємно, що іноземці з великою привітністю спілкувалися, розповідали про власне життя і діяльність спільнот, в яких беруть участь. Виникає бажання вивчати мови, розширяти кругозір і пофесійно розвиватися. Якщо Католицька Церква і люди, які будують її спільноту по всьому світу настільки відкриті, яскраві і наповнені Святим Духом,то відразу зникає пасивність і страх самотності. Дякую Богові і всім людям, які доклали неабияких зусиль, щоб організувати конференцію і саму поїздку». Христя Юрчак, Тернопіль

Рейтинг: 5.0 Голосів: 2 Переглядів: 648
Ваша оцінка: 7838

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар