Мама

03.05.201219:23 Olenka
Panas
А на дворі весна, а на дворі чудовий травень, місяць Богородиці... І разом з яскравими променями майже літнього сонця пробивається теплий спогад про один незвичний випадок, який стався зі мною під час Світового Дня Молоді в Мадриді.  Після багатьох днів перебування за межами України, я нарешті вирішила зателефонувати додому і скористатися послугами місцевого локаторію. Як то гарно було чути мамин голос з протилежної сторони слухавки, і мама була щаслива, що я жива, здорова, а головне всім-всім задоволена... З відчуттям виконаного обов'язку я вже йшла розраховуватись до власника локаторію – чоловіка років 30-ти, яскраво вираженою східною зовнішністю. Відкриваю свій гаманець... і тут чую від нього дивне питання (спілкувались ми англійською): «Це твоя мама?»   Та я не могла зрозуміти, що він від мене хоче...  Проте чоловік перепитав:  "Це фото твоєї матері??»   Я кілька хвилин стояла і кліпала, намагаючись второпати про яке фото той говорить, адже в гаманець був вкладений лише образок Матері Божої... І тут я зрозуміла:  «Він подумав, що Марія це моя рідна мама, а образок то її фото...!»


 Одразу я почала йому пояснювати, що я християнка, бо мій співрозмовник, як не важко було здогадатись, сповідує іслам. Мій Господь - Ісус Христос , а це Його Мати - Марія... але так вона моя Мама також...

Це був для мене незабутній випадок, тоді я в особливий спосіб задумалась над тим, що маю Небесну Маму і насправді хочу бути схожою на Неї, звичайно не зображенням, а серцем. І Вона так близько до своєї дитини, що навіть інші це помічають :)

А дальше був Люрд - місце, де як ніколи мені хотілося мовчати, бо нічого не мало сенсу, крім тієї особливої Благодаті і Любові, які немов ширяли в повітрі. До Марії в той день прийшло багато її дітей, кожен зі своїм болем, своїм хрестом... Було там багато прочан на інвалідних візках, з фізичними недугами, але ще більше прибуло людей із зболілими серцями, невидимими душевними ранами, дорослі, молодь, діти, були й священики з Індії, які, напевно, просили відваги бути вірними до кінця у країні, де бути християнином небезпечно. Кожен приходив і жоден, жоден не залишився невислуханий. Багато радості, особливих дарунків і милості роздала Матір Божа в той день: кожного пригорнула, кожному дала надію, так багатьох зцілила, показала дорогу до Бога.

Але турбота Марії не обмежується одним місцем чи певною порою року - для неї цінний кожен і в будь-яку мить, бо вона - МАМА і всіх  прагне привести до свого Сина, правдивого щастя.

Рейтинг: -   Переглядів: 893
Ваша оцінка: 7687

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар