Спогад батька

19.01.201215:01 Андрій
Чик
Мій повний звук знов заснув І розум спить, німує; Він чує як серце болить Як ворон нещастя віщує.


 

Мій друже ганьблять тебе мої думки

Бо закостеніла мрія легкокрила.

Королів мертвих понизила рядки

І не заманить уже зваблива

Прекрасна діва у шляхи.

 

І вже не відчуєш подих ночі,

Заколише ний казковим сном.

Не покличуть країни чужинські

У гавань ввійти моряком.

 

О, скільки Земле ти весен наснила,

Манила в обійми з далеких країн.

Та прийшов і зрозумів, що опустіла

Ця стежка, що привела у рідний дім.

……………………………..

Знову меланхолію навіює тиша

Дрімоча втома жалить сон.

І погляду думка безсила

Б’ється під дощем і склом.

 

Рідко коли в кімнату заходить спокій

В полон бере мене тінистий дух.

Та видно морів далекий обрій

Несе забутих споминів звук.

Рейтинг: 5.0 Голосів: 3 Переглядів: 699
Ваша оцінка: 6552

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар