О, друже моя любов погасла

19.01.201215:00 Андрій
Чик
О, друже моя любов погасла В моєму зимовому серці. Що ні одна із них не любила Коли присвячував їм ці речі. Їх було тільки троє


В моєму казковому житті,

Та ніхто більше не запитає

Чи кохав їх я тоді.

………………………………..

А на вулиці зима біла-біла

Як і моя душа вона запустіла.

Я знову біля зимового гаю

З вітром на одинці розмовляю,

Питаю –  яка з них моя мила

І чи мене ще не розлюбила?

………………………………..

Та чомусь все рівно мені,

Бо не кохаю мабуть і її.

А моє коханнячко десь по світі блукає

і що ми зустрінемося, ще не знає.

Й досі її шукаю серед краси зимового гаю

Як і тоді з вітром про неї розмовляю.

Мрію… в її коси квіти заплітати

І ніжно, як квітку цілувати й обнімати.

Рейтинг: 5.0 Голосів: 2 Переглядів: 666
Ваша оцінка: 6551

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар