Відблиск у дзеркалі

13.12.201107:15 Андрій
Чик
День згасав і відходив у минуле – І линув над селом його прощальний вальс Що усміхався як дитя заснуле. І ніч прекрасний щем у вечірній сад.


 
Від нього йшла святковість ночі
Вона знов у душу закрадалась.
І щемом тихим піднялась
І пеленою застала мої очі
Як спомин далеких зірниць-багать.
 
Південний хрест в обіймах ночі –
Тропічну стелить тишину.
І шелестить південний вітер
Женучи хвилю в далину.
 
Краплина днів, ще залишилась
І знову мандри, мандри.
Їх тенета в чужину простяглись,
Безмовний поклик саламандри.
 
А дні йдуть, то швидко, то повільно,
Осіння нива стелиться в журбі.
А радість так приходить рідко
Як і сни, вони для мого серця дорогі.
 
Я вип'ю келих вина, що налитий
За рік, що пройшов без удачі.
І розум мій скине тягар свій посталий,
Що тягарем придавлював сон молодий.
 
Нехай іде у спомини далекі
Безсоння дум моїх сумних,
Бо щастя у бездомних
Не скоро стане на поріг.
 
Вітер несе сніжну пелену,
Візерунками вікна малює
Виманює мене ударами
Щоб вийшов до нього у ніч Різдвяну.
 
Та не піду нікуди з сумними очима,
Щоб сніжна царівна не бачила їх.
А буду через шибку змальовану вітром
Дивитись на свято трепетних зір,
Своїми сумними думками-очима.
 
Чи то зима з своєю заметіллю
Холодніє, як мої гарячі думки
Напевно з  ранньою зрілістю
Так непомітно обставив весняні береги.
 
Частіше пісні материнські
Приходять в споминах мені
І нічки кроки в тишині
Мій час відмірюють і близький

В дощах, осінні межі-дні.

Рейтинг: 5.0 Голосів: 5 Переглядів: 684
Ваша оцінка: 6135

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар