Єдиний вірш до поеми

05.12.201110:08 Андрій
Чик
Пройде і травень з дощем, Холодний вітер відлетить. А знову небо журавлями Розкине свою голубінь. Загадку снів розкриє днина І мрія моя – Фея мила. Зорею ясного злетить.


І вже зажурою ніколи

Душа сердечна не болить.

Лишень я чую, що Єдиній

Свою провину не оплачу.

Мій буде завжди усміх щирий,

Коли стрічатиму тиші пустоту.

Я прощу тебе прости

Бо біль цей стане назавжди:

Твоїм прокляттям на моїм шляху.

О як б я міг той шлях знайти,

Де б вічно можна тебе кохати.

Фото: blog.i.ua

Рейтинг: 4.6 Голосів: 7 Переглядів: 545
Ваша оцінка: 6046

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар