Хто така Леся Українка для мене?

26.02.201108:15 Оксана
Савчук
Хто така Леся Українка для мене? Ким вона зараз є в моїй пам'яті?  Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. «Що, болить?» – мене питали, Але я не признавалась – Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась.    Пригадую, цей уривок вірша читала з невеличкої дитячої книжечки в м'якій обкладинці. На цій сторінці з віршем була намальована дівчинка років десяти з довгою до пояса косою. Ілюстрація була в пастельних «серйозних» відтінках, чи то таке мені дитинство здавалось неяскравим? Та ні, все ж такими були дитячі книжечки.


Цей вірш був моїм улюбленим, я хотіла бути такою як дівчинка у вірші, гордою, не з того що я краща за усіх, а з того, щоб не показати біль, щоб сміятись навіть коли хочеться гірко плакати. Я не вчила цей вірш, але я знала його напам'ять. Я не згадаю й кількох віршів зі шкільної програми, але я пам'ятатиму цей вірш завжди. Мабуть тому, що він у мене в серці.

.............................................................................................................

Вчора вечором приїхала в село до бабці. На столі лежить місцева районна газета, гортаю, читаю заголовки, ціла сторінка присвячена Лесі Українці. Гм... чому? По «колгоспнику», як відповідь на моє «чому», фраза : 140 років з дня народження Лесі Українки.

Другий мій спогад про Лесю, це її портрет на шкільному зошиті. Пригадуєте, були колись усі такі зошити з матовою пастельною зеленою, синьою чи червонуватою обгорткою з портретами наших письменників чорною фарбою?  А на звороті були завше потрібні таблиця множення чи переводу величин. Отакою, як на тому зошиті мені запам'яталась Леся ззовні.

А ще пам'ятаю мамині розповіді про те, як ми сім'єю по дорозі в Ковель заїжджали у с. Колодяжне. Я ще була тоді першачком і мало що  пригадую з того місця. Дивилась на фото і думала: ну ми біля жіночого постаменту, ну біля будинку-музею, ну що ж тут цікавого? Але чомусь мама розказувала про Лесю Українку з таким захопленням, для неї це було дуже важливо.

А який вірш, цитата чи уривок закарбувався у твому серці?

Рейтинг: 3.6 Голосів: 32 Переглядів: 4156
Ваша оцінка: 2486

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (4)

+

Додати коментар



    • 26 Лютого, 2011 19:53Оксана Савчук Відповісти
    • Дякую за відгуки, просто хотілось з кимось поділитись спогадами. Часом хочеться просто прочитати гарний вірш і задуматись над ним.
      А на таланти, отче, Бог щедрий. Він і Вам роздав і нам по кілька :) мабуть тому ми і тута пишемо ;-)


    • 26 Лютого, 2011 16:27Уляна Журавчак Відповісти
    • І все-таки до тебе думка лине,
      Мій занапащений, нещасний краю!
      Як я тебе згадаю,
      У грудях серце з туги, з жалю гине.
      Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
      А тяжчого від твого не видали,
      Вони б над ним ридали,
      Та сором сліз, що ллються від безсилля.
      О, сліз таких вже вилито чимало, –
      Країна ціла може в них втопитись;
      Доволі вже їм литись, –
      Що сльози там, де навіть крові мало!

      1895

      А ще, звісно, "Без надії таки сподіваюсь".

      Загалом Леся Українка, як не дивно, належить до найменш пізнаних мною українських авторів :roll: То позитивно, бо можу по-новому її відкрити для себе!


    • 26 Лютого, 2011 14:39о.Ростислав Пендюк Відповісти
    • Вітаю, Оксано - кажуть, що коли людина талановита, то талановита в усьому! Гарно і щиро!


    • 26 Лютого, 2011 08:54Іванна Рижан Відповісти
    • Дуже люблю цю поетесу саме за її внутрішню силу і характер.