Спішімо любити

26.02.201615:31 Тетяна
Трачук
І це добре, що нас не вчать прощатися, – до прощань ніколи не будеш готовим


Травми залишаються болючими колючками, які глибоко впиваються в тіло.

І ти бачиш, як стікає кров із кожної роз’ятреної рани, і не можеш нічого вдіяти, не вистачає вати і бинтів, щоб зупинити, і невідомо чим здезінфікувати, чим знеболити…

Не дозволяю собі пригадувати, але спогади безцеремонні: гніздяться в серці і повільними черв’яками розпушують собі місцини для існування – в моїй свідомості, в думках, в діях.

І це немилосердно – пригадувати і незалежно від своєї волі прокручувати все, як у калейдоскопі, всі ці образки, що жалять, наче змії, що від них ніколи й нічого уже не допоможе…

І про що ж мені сказати?

Може про те, що я більше ніколи не сумуватиму глибше, всі глибини суму і болю для мене звідано. Серце помалу стає нечутливим, на зовсім трохи, здається, зупиняється взагалі. Потім воно ще стукає, але вже ніколи із справжньою радістю.

Коли відчуваєш дихання смерті і дивишся у її очі – зовсім не страшно. Страшно лише від того, що так багато не встиглось.

Нема нічого страшнішого, ніж стояти перед домовиною матері, коли життя і смерть майже не в силах витримати дистанцію.

Коли бачиш окривавлені речі і ще майже теплу, незастелену постіль.

Відчуваєш зовсім живе, незмінно шовкове волосся і такі холодні, холодні незвично руки.

І це добре, що нас не вчать прощатися – до прощань ніколи не будеш готовим, особливо, коли це так нестерпно невчасно і з неймовірно близьким серцем.

Здається, досі відчуваю запах червоних троянд із гострими колючками, якими зранила собі руки. Тоді так добре було відчути біль – фізичний, справжній. Бо коли болить серце, зробити нічого не можна.

«Спішімо любити… Люди так швидко відходять. Любим занадто мало і завжди невчасно… Спішімо любити» Ці слова видніються із могильного пам’ятника. Слова мого улюбленого отця Яна Твардовського.

 Але ж спішити любити з колючками надто важко.

Спішімо любити…

Рейтинг: 4.6 Голосів: 31 Переглядів: 2948
Ваша оцінка: 106704

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (1)

+

Додати коментар



    • 27 Квітня, 2017 09:22Володимир Відповісти
    • Дуже часто,заходячи на сторінку до своєї дружини,потрапляо мені на очі зображення молодої дівчини,яка лежить на скелі.Я навіть зберіг його в себе на компютері.І нарешті зайшовши на Вашу сторінку був дуже здивований побачивши в коментарях "0"
      Тетяночко Ви підняли дуже актуальну тему,я пройшов через усе це.
      Зайдіть,будь ласка,на мою сторінку.Стаття "Артерії любові Бога(пам'яті Віри).
      http://old.dyvensvit.org/articles/10113.html