Про підтримку Великих Традицій або на захист священиків і о. О. Кобеля

15.02.201612:54 Олег
Пендюк
Стаю на захист священиків, владик та інших духовних осіб та достойників.


Мені теж трішки прикро, що на гарному молодіжному сайті ДивенСвіт мало матеріалів від простих парафіян про добрих, духовних, діяльних священиків. Безліч молодих людей, що ходять до різних церков, бачать і чують різних священиків, виходять з церкви переважно радісними, духовно збагаченими. І в цьому велика заслуга конкретних священиків! Немало  спостерігав у Винниках за о. Петром Бараном, про нього гарно ось тут http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-718  . Бачив, як ретельно готувався до недільних Служб Божих о. Петро Паньків, бачу, як змінилась церква та плебанія. Тепер маю нагоду зблизька спостерігати за служінням свого сина о. Ростислава під час СБ-х і поза ними. Без зайвої скромності кажу - вдячний, схвалюю,  пишаюся!  Писав теж про о. Івана Левицького http://dyvensvit.org/blogs/106176.html  Дякую за Божу ласку знайомства з ним! В коментарях згадував про сестру Катерину (Олю Молочій), що суттєво долучилась до творення сайту ДС, а тепер там в далекому Чернігові самовіддано намагається нести Слово Боже до дітей і дорослих в т.ч. і через часопис «Час Чернігівський»! А ви знаєте багатьох інших! Напишіть про них! І їм буде приємно і можливо це стимулює їх до подальшої діяльності та  розвитку!

На мою думку, багатьом бракує вдячності, християнської любові і поваги до священиків. Тому так легко підхоплюються негативні моменти (а вони безперечно існують) і невиправдано мало розмови про позитивне, а його в РАЗИ БІЛЬШЕ! А вже про повну повагу до всіх наших Світочів – Митрополитів – Блаженніших і Блаженних і говорити незручно. Вони собі заслужили і заслуговують і на пам’ятники, і просто на добру пам’ять, і на повагу, і на те, щоб десять разів подумати перш, ніж «скверно» висловлюватись…

Щодо гуртків. Взагалі-то, особливо люблю молодь і спорт,  тому від мене повна підтримка о. О. Кобелю і його спортивній комісії, а також о. Ростиславу і молодіжній комісії!

А наша Церква тим і сильна, що підтримувала та розвивала і просвітницьку діяльність, і мистецтво, і Пласт - любов до Бога і України, спорту та фізичного гарту, і інститути капеланства у війську та лікарнях, і Майдани,  і, «Народні Лічниці», і «Народну Торгівлю», «Сільського Господаря»,  «Маслосоюз» та ін суспільні установи.  І це прекрасні Традиції Великого Митрополита Шептицького і нашої Церкви, що слід лише розвивати і підтримувати!

І згоден з о. Кобелем про брак відваги.. Бо пам’ятаємо від ще одного Великого – Івана Павла ІІ – «Не бійтесь!»…

 

Фото: bucurestifm.ro

Рейтинг: 4.8 Голосів: 25 Переглядів: 2102
Ваша оцінка: 106643

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (10)

+

Додати коментар



    • 15 Лютого, 2016 15:07Ірина Кисилевич Відповісти
    • "Так легко підхоплюються негативні моменти"- варто теж поставити себе на місце зраненої людини; а зранення отцем можна лікувати роками.


    • 15 Лютого, 2016 14:35о.Олег Кобель Відповісти
    • Дякую, п. Олег за слова підтримки. Переконаний, що нам всім далеко до ідеалу нашого Первосвященика. Священики є добрі, ніякі і злі. Тобто такі, як і всі люди. До нас завжди будуть завишені вимоги і люди мають право ці вимоги висувати. Але, тільки найближчі священику люди можуть зрозуміти їх злети і падіння. Зазвичай нарікають на священика ті, хто за нього не молиться.


    • 16 Лютого, 2016 07:27Олег Пендюк Відповісти
    • Цей допис створений 13.02 і присвячений Вашій попередній статті про те, що "мовчання не завжди золото". А ще адресований теж п. Володимиру, котрий в коментарі до тієї статті написав "багато традицій і мало Слова…". Вважаю надважливими і Слово і Великі Традиції. А Вам ще раз дякую за гарні статті, проте не можу сказати, що завжди і у всьому з Вами згоден... Але в питанні поваги до священиків і розуміння, що вони, як і всі люди потребують доброго Слова - на всі 100! Як напишете про вчителів, теж підтримаю. І принагідно згадаю Отто фон Бісмарка: "Війни виграють не генерали, війни виграють вчителі та парафіяльні священики"


    • 18 Лютого, 2016 21:07Володимир Голуб Відповісти
    • Про Слово дуже гарно тут:
      http://uspinnia.org.ua/2014/09/50-prychyn-chytaty-svyate-pys-mo/


    • 16 Лютого, 2016 17:47Володимир Голуб Відповісти
    • Якби наші солдати знали, через що ми воюємо, не можна було б вести жодної війни (Фрідріх Великий). Хто дає знання, п.Олеже?


    • 17 Лютого, 2016 21:03о.Олег Кобель
    • Я перерахував. А ви які знання мали на увазі? А щодо солдатів, то погодьтеся, що захищати країну і розв'язувати війну не є тотожними поняттями.


    • 17 Лютого, 2016 07:43Олег Пендюк
    • Про всі види знань - гарно від о.О.Кобеля. Від себе додам, що велику частину духовності отримав від священиків, свого сина, його друзів, молодих людей, за що їм вдячний.Щодо вислову, котрий Ви привели вище,певен - це стосується країни-агресора і її солдатів. А синам України, котрі захищають свою Батьківщину від зовнішньої агресії-Честь і Слава! А їх ефективність тим вища, чим вищий їх патріотизм, духовність і освіченість, що дається головно батьками,вчителями та священиками.


    • 16 Лютого, 2016 23:45о.Олег Кобель
    • Перші знання дають батьки. Шкільні знання дають вчителі. Університетські - професори.Воєнні знання - офіцери. Спортивні знання - тренери. Музичні - вчителі музики.Надприродні знання - Дух Святий. Але це ще короткий список. Вас, особисто, яке зі знань цікавить?


    • 16 Лютого, 2016 08:01о.Олег Кобель Відповісти
    • Згоден. Кожен повинен намагатися робити свою роботу добре.


    • 15 Лютого, 2016 13:19Володимир Голуб Відповісти
    • 1Тм.5: 17. Пресвітери, що добре головують, гідні подвійної пошани, передусім ті, що працюють словом і навчанням.