Дорога радості

10.01.201616:53 Тетяна
Трачук


Цьогорічна зустріч Тезе видавалась настільки казковою, що до неї аж складно було готуватись. І правильно. До чудес не готуються...

Довга дорога і як завжди медитативна. Бо щось залишаєш тут, у насидженому місці, у насидженомуроці. За автобусом ланцюжками снуються здогадки, пригадування, все, що не можеш відпустити із свого життя. А треба...

Відпускаю усі свої образи, невдачі, труднощі, непорозуміння, все залишу тут, щоб повернутись до іншого та іншою.

Так уже складається, що дорога на європейську зустріч молоді для мене - то завжди роздуми і підсумки. Це колосальний колорит вражень, який потім цілий рік підживлює мене як великий акумулятор.

До Валенсії подорож завертає у Люрд. Після відвідин таких місць чогось згадується заповідь для мусульман хоча б раз у житті здійснити паломництво до Мекки.

Джерельна вода і з каменю, невимовна естетика і чудесний спокій. Такого у моєму житті ще не було. Відчуваєш себе дитиною, так добре, наче вся материнська турбота і опіка ллєтьться на тебе.

Малесеньке джерело у скелі, настільки малесеньке, що нагадує яселька, в яких такий же маленький лежить Ісус, щоб потім вирости і вирятувати цей світ.

Людей надиво мало. Всі святкують народження Божого Сина у своїх домівках. Невелика черга до купалень. Як же це чудово! Прочани днями і ночами чекають, щоб доступити ласк святої цілющої води.

Поки чекаєш, в голові снуються тисячі думок. Здійснення тисячі чуд бачило це місце, безлічі життів тут було сцілено фізично, а скільки ж духовно!

І в одну мить так хочеться позбирати усе те в собі, що не дає спокою, що гнітить і мучить. Боже, пробач мені за все. Пробач мені через своє невимовне милосердя.

Купанння настільки дивне і ритуальне, що мимоволі заворожуєшся всією своєю істотою. Вода холодна, аж пробирає. Жінки моляться, закутують у біле мокре простирадло і...Кілька секунд занурення... Це чудове відчуття! Відродження, прощення, спокою, радості. Це напевно саме так відчували себе ті, хто хрестився із рук Йоана.

Усі виходять усміхнені, радісні, спокійні. 

Шукаємо нашу українську церкву. Вона вражає унікальністю розписів у темно-синіх тонах. Молимось молебень і гріємось чаєм.

Попереду ще довга дорога. Дорога до Валенсії на зустріч молоді. Дорога радості.

 

 

 
Рейтинг: 4.9 Голосів: 16 Переглядів: 990
Ваша оцінка: 106476

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар