В очікуванні дива

24.12.201509:51 Тетяна
Вдовиченко
Чим ближче Зустріч, тим сильніше твоє серце стає спраглим, тому що лише тепер починає розуміти про всі досягнуті життєві здобутки


Різдвяний час. Він особливий. Грайливе мерехтіння яскравих вогників немовби навмисне відволікає від важливих думок, запрошуючи стати героєм ще однієї зимової казки.  Де навколо так радісно лунають музика й спів, які так солодко манять в тимчасовий світ веселощів та забав.

З яким же нетерпінням ми всі чекаємо Різдва: хтось в очікуванні дива, а хтось від особистої зустрічі з народженим Дитятком.

Свій шлях я вибрала сама, а може й ні. Сам Бог мене покликав подолати цю неймовірно витривалу подорож, прагнучи відчути різдвяну радість в серці, з якою приходить у світ сам Христос.

Шлях, який він не легкий, виконуючи певні постанови, намагаючись дотримуватись певних правил, маєш нагоду роздумувати про те, що пережила, з чим постанеш перед Богом. А саме головне, що принесеш Йому в своєму серці та душі. І тут нічого вже не приховаєш, все видно, все чути. Ритм серця обов’язково зіграє свою мелодію. А душа прагне, і в спраглій молитві вимолює ласку цієї зустрічі – важливої  зустрічі свого життя.

Ніби навшпиньки, тихесенько ступаючи по дорозі до Різдва, намагаєшся нічого не забути, не пропустити, все встигнути зробити, відчути і зберегти. Обережно рухаючись засніженими стежками своєї долі, вимолюєш у Бога зцілення, прагнучи відчути мир та спокій в своїй душі. Заглибитись у цікаву розмову із тим, хто так на тебе чекає.

Чим ближче Зустріч, тим сильніше твоє серце стає спраглим, тому що лише тепер починає розуміти про всі досягнуті життєві здобутки. Тому що насправді починає цінувати людей, тих що поряд, і понад усе вимолює у Бога ласку аби не втратити їх.

Подувом морозяного вітру перегорнуті всі сторінки розгорнутої книги нашої різдвяної історії. Часу залишається так мало. У Бога запитую : «Що ще не встигла, що не зробила?», а у відповідь відчуваю лише ніжну посмішку... Ще все попереду, я знаю, але як же не розгубитись і йти далі? У пошуку відповіді, піднімаючи очі до неба і в неймовірній красі Святої ночі, поміж розсипаних яскравих зір, намагаюся віднайти той шлях, в якому не можливо загубитись.

Боже, дай сили, даруй терпеливості й тієї різдвяної радості в серці, з якою Ти приходиш у світ, щоб врятувати кожного з нас. В непримітному містечку, серед глибокої тиші та небесного співу ангелів, немовлям Ти з’явився аби навчити нас любити!

Наповни наші серця молитвою подяки за всі дари, якими Ти так щедро нас обдаровуєш, навчи нас цінувати кожну мить нашого життя, покажи нам, як не залишатися байдужими до тих, хто потребує. Навчи нас любити, дорожити і понад усе боятися втратити, бо саме це є твоїм подарунком в цей особливий час!

 

Мозаїка: "Ісус у яслах", Каплиця сестер-шанувальниць Пресвятого Таїнства, Ленно - Італія, centroaletti.com

Рейтинг: 5.0 Голосів: 14 Переглядів: 1194
Ваша оцінка: 106413

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар