Recollect

08.12.201512:30 Liuda
Teresa
Пригадувати, збирати, нанизувати: коралі, одним словом. Нитка 4


Одне прекохане дівчатко, дароване мені  в моєму житті, часом встає, протирає заспані оченята, недбалим рухом забирає неслухняні кучерики з-понад очей і непідробно-захоплено проказує: "Який прекрасний день!" А я дивлюсь на неї і знову й знову вже сама собі пригадую: ось так треба зустрічати новий день, ось так варто було б закінчувати вечір.
В церквах розпочинаються різдвяні реколекції. Вони запрошують пригадати собія: Кого готуємось зустріти? Кого виглядаємо під тим зоряним небом, яка зоря вкаже Його? Радісно і з надією, несподіваного Його чекати. І це власне мені асоціюється з тим захопленим вигуком про новий, повний незнаного день в устах дитини. Хоча, цілком правдоподібно, того дня будуть труднощі, непорозуміння, втома, невдачі і помилки, але все це не применшує його неповторності і цінності. Той новий день - це і дар, і виклик. Чи приймеш, чи не змарнуєш, чи тішитимешся, чи зробиш, все, що можеш? Чи дякуватимеш з цілого серця, яке часом б'ється, як у полохливого зайця?
І власне, про це роздумуватиму цього Адвенту, і власне цього Адвенту буду вчитись дякувати. За все. Без умов. І най поможе мені в тім Бог!  І діти;)

Фото: ped-kopilka.com.ua

 

Рейтинг: 5.0 Голосів: 11 Переглядів: 621
Ваша оцінка: 106360

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар