Тиша => думки => ?..

02.12.201520:28 Уляна
Журавчак
Людина потребує часу, тиші і спокою, щоб могти цілком стати собою. Якщо хтось заганяє себе до півживого стану всіма справами і обов'язками і ще та ще після цього вимагає від себе продуктивності, то... може відчути фрустрацію і зневіру, або ж виснаження. Що ж може відчути людина, котра дає собі час і спокій? Я вам розкажу ;)


"Думки вголос"

Так я називаю не висловлені думки, а думки, котрі "лиються" собі природнім чином у твоїй голові, коли ти, наприклад, готуєш вечерю. Ці думки - такі об'ємні, живі, динамічні - аж здається, що голосні. Голосні - в сенсі: їх добре чути. Коли ти маєш час на думки, вони оживають. Коли ти маєш тишу, ти їх чуєш.

Людина потребує мати час на обдумування, не лише на сон. Так, вночі наш мозок також опрацьовує прожиту за день інформацію. Але ми потребуємо, як на мене, також такого часу на активне думання. У цей час ми робимо певні висновки, підсумовуємо якийсь досвід, відчуваємо нові мрії, згадуємо важливі речі, теми, людей!

Так багато невисловленого криється в нас, так багато ненародженого, так багато неусвідомленого і незаслужено забутого. Ми потребуємо "схилитися над собою", зауважити себе, немов би познайомитися з собою ближче, пізнати. Навчитися уважно слухати своє серце, чути розум. Бути уважним слухачем своїх думок - в наш час це не є очевидною річчю. Ні.

У час комунікацій і багаторазового помноження можливостей людина губиться у сенсах. Її мозок часто полонять чужі ідеї, потреби, необхідність, праця чи продукти чиєїсь праці - телевізор, Фейсбук, написи на етикетках у супермаркетах... Думки про підвищення кваліфікацій, навчання на тренінгах у професіоналів... Хочеться часами вимкнути як гомінливий фільм таке життя. Хоча б на пару хвилин. Тоді, здається, суспільство відчуло б полегшення.

Але немає часу на думки. Бо про необхідність зупинки треба подумати.

Знайди час на себе, на думки, на тишу. Відчуєш вдячність. Станеш спокійним. Віднайдеш те, що, можливо, довго шукаєш і за чим біжиш.

Покликання

Коли хочете знати, в який напрямок спрямувати свої думки щодо покликання, то зрозумійте, від думання про що відчуваєте натхнення. Від чого ваші мрії активізовуються, а в голові виникає надзвичайна ясність та легкість.

Сьогодні я думала собі увесь вечір, роблячи різні побутові справи. І, здається, зрозуміла одну зі складових свого професійного покликання :) Бо натхнення не забарилося, бо думки стали чіткі і ясні, а мрії полилися, немов дощ із неба... Стали рясні, мов духм'яна вранішня роса... Свіжість огортає серце... :)

Дякую за уважне прочитання мого блогу :)

Натупний постараюсь написати вже невдовзі і вже на цей раз про СДМ ;)

Фото: wallpaperose.com

Рейтинг: 4.9 Голосів: 34 Переглядів: 1110
Ваша оцінка: 106348

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (2)

+

Додати коментар



    • 10 Грудня, 2015 23:27Володимир Відповісти
    • Улянка! Всі мої думки присв'ячені одній мрії, віддячити своїй дружині за щасливі і прекрасні роки прожитого життя, які вона мені подарувала. Уже встановили чудну анотаційну дошку. Вже майже все готове до видачі книжки. Вдячний Тобі за статю. Хочу Тобі переслати образці передньої і задньої обкладинок книжки. Вони чудні. Хочу знати Твою думку. Жду Твоєї статі в книжку. Не знаю, як з Тобою звязатись. З повагою Володимир Іванович.


    • 6 Грудня, 2015 16:15с. Катерина, МНІ Відповісти
    • "Свіжість огортає серце" ;) як поцілунок Бога