Моя незвичайна тета Оля – Оля Парута-Вітрук

26.11.201515:47 Mарічка
Тіменик
Моя тета Оля – відома художниця, яскрава творча особистість Оля Парута-Вітрук, насправді не є сестрою моєї мами Олени


Але вони дуже близькі друзі, як рідні, тому для мене п. Оля – тета. А ще тета Оля разом з моєю мамою – мої два вчителі, дві наставниці і приклади в багатьох аспектах життя і творчості…

Їм обом завдячую в моєму виборі творчої професії…

Мені доводилось раніше бачити всі роботи тети Олі, що виставлені в рамках персональної виставки «Текстиль» в Національному музеї у Львові. Однак саме зараз, відвідуючи цю виставку ще раз і ще раз, я особливо виразно відчуваю риси, притаманні Олі Паруті-Вітрук – цілісність, гармонію, впевненість в поєднанні з композиційним вирішенням гобеленів: реалістичні, модерністичні, стилізовані, геометричні, міксовані...  На мою думку, дуже вдало вибрані приміщення, саме тут в Національному музеї, тут  кожен зал це своєрідна атмосфера, інший світ, інші емоції, настрої, клаптики життя художниці.

Я б назвала цю виставку автобіографічною. Значний вплив на мою тету з раннього дитинства мала особлива колекція народного і професійного мистецтва, яку зібрав її батько колекціонер Володимир Вітрук. Її вчителями були відомі художники Роман Сельський, Карл Звіринський, Данило Довбошинський.

Композиції нагадують реальність та стимулюють до асоціативних вражень. Витончена колористика, гармонія кольору і тону, текстурні і фактурні ефекти, вишивка, ґудзики, стрічки - експеримент у кожній композиції. Кожен твір має певну мову, музику, загалом усі гобелени на виставці поєднуються у чудову симфонію.

Творчість художниці це той випадок, де поєднаний великий талант і щоденна праця, вона завжди в пошуку чогось нового.

В гобеленах присутня глибока думка, трансформована у певний образ.

Гобелен «Земля» – гуцульська колористика, аплікативні писанкові орнаменти, дерево життя, символи небесні і земні, виткані трикутники нагадують силуети гір вдалині, які динамічно переходять і переплітаються з прадавніми знаками та творять пейзажі. Таке враження, ніби подорожую Україною, милуюся її красою, природою. Саме переплетення гобелену нагадує землю, багату і різноманітну, яка є найкращою для нас є нашим домом, теплом та другом. Відчутно любов художниці до рідного краю.

«Базькова неділя» - своєрідне лего. Робота складається з квадратів, які кріпляться між собою петельками і ґудзичками. Власноруч можна міняти, створюючи кожного разу іншу композицію. Гобелен-конструктор-аплікація, цікава авторська знахідка. Рух, радість, весна… Відчувається той момент коли люди піднесли базьки для кроплення і краплини води освячують їх. У колористиці гобелену присутні настрої весни, на чорній землі з’являється нове життя, прихід чогось нового.

У другому залі карпатський настрій, літо, чисте повітря, природа, дрова, полонина, цілющі запахи карпатських трав, вориння, овечка… Ніби зафіксовані і збережені кадри, клаптики літа, фрагменти гір, до яких кожен, хто був у Карпатах, може додати і відновити в своїй уяві свої спогади… У певний період художниця часто бувала в Карпатах на пленері, де намалювала багато карпатських мотивів, що слугувало пізніше створенню цілої низки чудових гобеленів.

Гобелен «Спогади серпня» - реалістичний, імпресіоністичний, таке враження, ніби це велике живописне полотно… Коли дивлюсь на нього він ніби оживає.

«І знову дорога» - один з фрагментів подорожей художниці. Вертикальні і горизонтальні рябі та кольорові смуги трансформуються в моїй уяві у нічне місто, мегаполіс, рух, шум, багатокультурність, швидкість, рекламу, розкутість, динаміку. Відкриті і насичені барви, які, на противагу, огорнуті у чорний спокій ночі…

 

«Дерев осіння туга» - гобелен, створений з геометричних фігур, які утворюють осінній пейзаж, ніби кадрований і сфотографований з різних ракурсів. Мозаїка, пазл пізньої осені, мокрих дерев, багаті відтінки сірого неба, сум, іній, бруківка, холод, ритм вітру і дощу… Неймовірні кольорові жовто-оранжеві акценти сонця доповнюють і збагачують ахроматичні ритми..

 

Ось така вона – митець, художниця Оля Парута-Вітрук... Оглядаючи експонати цієї виставки кожен може зануритись в цей світ мистецтва, творчості, таланту, оригінального сприйняття і відтворення навколишнього світу, відчути особливе тепло  витонченої колористики у зображенні природи чи національних мотивах…  Знаючи, свою тету Олю, її неймовірну працьовитість, безперервний пошук нових способів і технік, я з нетерпінням чекатиму нових творів, нових виставок…

Виставка «Текстиль» триває в Національному музеї Львова до 6 грудня 2015 року.

 

Фотопортрет художниці: zaxid.net

Фото робіт: "Земля", zaxid.net; "Базькова неділя", facebook.com; "Спогади серпня", "Дерев осіння туга", "І знову дорога" – Марічка Тіменик

Рейтинг: 5.0 Голосів: 2 Переглядів: 1228
Ваша оцінка: 106342

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (3)

+

Додати коментар



    • 2 Грудня, 2015 19:56Олег Пендюк Відповісти
    • Справа, звичайно, не в кількості переглядів чи відгуків. Важливо, що ДивенСвіт отримав ще одного блогера! І все ж цікаво знати, як ця кількість кардинально зменшилась протягом доби? Вчора ввечері було приблизно 300 і 8, сьогодні чомусь 70 і 1…?
      А ще було два коментарі, з них один мій. І, оскільки, всі свої дописи, їх чорновики і коментарі зберігаю в архіві, з задоволенням повторюю:
      "Дуже вдячний Оленці, що порекомендувала мені такого хорошого «поводиря» на цій виставці! Дякуючи їй, справді, занурився в цей Дивний Світ творчості, мистецтва, цікавих технологій, асоціацій, вражень… Захотілось поділитись цим на сайті ДивенСвіт і (згадалось на ДС був раніше відділ культури; було цікаво читати, а очолювала його, до речі, людина на волонтерських засадах і робила прекрасну роботу…). Але Марічка зробила це першою і дуже гарно… "


    • 3 Грудня, 2015 10:17Марта Руденька Відповісти
    • Блог продубльовано на прохання його автора - Марічки Тіменик. Ось оригінал:
      http://dyvensvit.org/blogs/106327.html


    • 3 Грудня, 2015 18:54Олег Пендюк Відповісти
    • Дякую за пояснення!