"Добрий день" і "Слава Ісусу Христу"? А ви є апостолами?

01.12.201513:32 о.Олег
Кобель
Роздуми про те, що часом ріже вухо


Пишу ці рядки з певним сумом і якоюсь долею відчаю.

Пригадую, як кілька років тому мій син ще в дитсадку намагався мене дурити. Я наголошував, щоб до всіх старших вітався нашим християнським привітом "Слава Ісусу Христу!" Коли я приводив його до дітей, при мені він сповнював те, чого я його вчив.

Якось одного разу я зробив вигляд, що виходжу, і мій син ввійшов до кімнати сам. Через замкнені двері і то було чути те його дитяче "Доблий день". Коли я сказав, що прекрасно чув, як він сповнив моє прохання, малий став набагато обережнішим, пересвідчуючись у моїй присутності чи відсутності в коридорі. Я не сильно сварив сина за його хитрування, просто казав йому про чесність і відвагу. Але знаю точно, що моїм дітям і зараз нелегко в школі. Мені, як і багатьом іншим священикам дуже знайомою є ситуація, коли йдучи, до прикладу, коридором школи із вчителем, учні вітаються окремо до вчителя, окремо до священика. Ще частіше дитина, біжучи коридором школи згадує, потираючи потилицю, як треба вітатися із священиком, не маючи можливості в момент зустрічі швидко перемкнути рубильник "з добрим днем". Від цього і смішно і сумно водночас, бо діти, а також вчителі вчаться жити за подвійними стандартами. 

Коли відвідую часто колегіум УКУ у Львові, мені завжди ріже вухо те "Добрий день", яке чути на кожному кроці.В Ашані чи на площі Ринок ріже, але не так.
 
Не буду казати, що це страшенно мене обурює, але  мене, священика з провінційної парафії, це трохи виводить з рівноваги. Таке враження, що це всіх у католицькому закладі почало влаштовувати. Я бачу перед собою щирих, освічених і глибоко віруючих молодих людей, які просто втратили цю гарну традицію християнського привітання. Я почав частіше замислюватися над тими явищами, які сьогодні з шаленою швидкістю переображують наше суспільство, роблять нашу віру загорнутою у пакуночок, з якою треба в неділю прийти до храму. Вимальовуються чітка тенденція до того, що наш християнський привіт, а радше свідчення нашої віри, поступово перетвориться на якийсь анахронізм. Я є далекий від якогось фундаменталізму, просто щиро хочу зрозуміти, до чого ми йдемо і чим це в майбутньому може закінчитися. 
 
Я справді розумію людей, яким в світі є важко вітатися "Слава Ісусу Христу" на вулиці, в лікарні, школі, офісі. Я сам перейшов через це. Вітаючись з усіма сусідами, родичами та вчителями "Добрий день", я витискав з себе "Слава Ісусу Христу", лише переступаючи поріг хати дідуся та бабусі, а також храму. Як же важко було, навчаючись на першому курсі семінарії почати по-іншому вітатися до всіх знайомих! Це мені давалося настільки важко, що я цю внутрішню боротьбу пам'ятаю досі. Як же я чекав тоді Великодня чи Різдва, коли не прийнято було вітатися "Добрий день", а "Христос воскрес" чи "Христос Рождається!" Напевно так само тисячі галичан сьогодні також з нетерпінням чекають тих свят, щоб із спокійною душею  вітатися християнським привітом без жодних докорів сумління чи страху бути висміяним.
 
Я реаліст і розумію, що наше суспільство поступово відходить від багатьох добрих традицій, які підкреслювали нашу християнську ідентичність. Самому деколи легше по телефону привітатися з кимось, що живуть поза Галичиною "Добрий день", ніж вислуховувати те "Извините, не понимаю, что вам нужно". Але так би хотілося, щоб Церкву не сприймали як щось відстале і застаріле. Як би хотілося, щоб з дитини не сміялися однокласники в школі, обзиваючи селюком за те, що вона вітається не так, як всі в класі. Як я мрію, щоб вчителі віталися "Слава Ісусу Христу" не лише до священика, але і до своїх учнів. І то не лише на уроках Християнської етики.
 
Я направду подивляю тих молодих людей, які у студентському середовищі не встидаються своєї віри, свідчать її, як апостоли, стають тією сіллю світу. Можливо ми йдемо разом до того часу, коли і в наших храмах щораз частіше лунатиме "добридень". Але дуже хочеться вірити, що це станеться не за життя моїх двох синів.
 
Фото: vk.com

 

Рейтинг: 4.9 Голосів: 47 Переглядів: 2170
Ваша оцінка: 106337

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (11)

+

Додати коментар



    • 6 Грудня, 2015 16:12с. Катерина, МНІ Відповісти
    • А Папа Франциск каже "Бонджорно" ;)


    • 8 Грудня, 2015 14:03о.Олег Кобель Відповісти
    • А якщо приїде до Львова, то як привітається?.....Ви подумали правильно ;)


    • 2 Грудня, 2015 19:36Олег Пендюк Відповісти
    • В переліку блогів на головній сторінці ДС стоїть 8 коментарів до цієї гарної статті. А під самою статтею чомусь лише 3. Прошу дати решту, цікаво!


    • 2 Грудня, 2015 20:44Андрій Мартинишин Відповісти
    • Рештою були чотири дублі отцевого коментаря і прохання їх повидаляти. Так-що насправді нічого цікавого. Чому система в блоку на головній рахує до загальної кількості видалені коментарі для мене самого загадка :)


    • 2 Грудня, 2015 23:53о.Олег Кобель Відповісти
    • Тепер знаю, кого просив ))


    • 3 Грудня, 2015 05:34Олег Пендюк
    • Так отче Олегу, то є Андрій Мартинишин (ім’я і прізвище з Великої Букви:)), знаю про це бо бачу сам і чую від інших)! А щодо мене, заглянув на Вашу фб сторіночку і там гарні коментарі до цього допису, тому питався, думав, може перемістились на ДС. Зокрема, там гарна стаття - http://ucu.edu.ua/library/17771/ , коментарі о. Містермана, наприклад –« інколи краще сказати "Добрий День", але сказати так, щоб було зрозуміло, що за цим стоїть СЛАВА ХРИСТУ!!». З цим зіткнувся на Заході, “Hi” або “ Hello”, але привітна посмішка від вуха до вуха і в цьому простому, не християнському вітанні більше Христа, любові і поваги до ближнього ніж в багатьох наших християн, що вітаються по-християнськи. Однак згоден з Вами, що цю добру традицію треба берегти і поширювати…


    • 2 Грудня, 2015 21:55Олег Пендюк Відповісти
    • Дякую вам, Андрію за оперативну відповідь! Ваша готовність відповідати, реагувати в будь-який момент, ранком, чи ввечері, в п'ятницю, чи в суботу..., Ваша посвята ДивенСвіту викликає просто величезну повагу!


    • 2 Грудня, 2015 08:37о.Олег Кобель Відповісти
    • Це чисто нетівський (не плутати з натівським) спосіб висловлювання. Тобто спілкування людей в мережі, коли треба щось швидко написати. Мені це нагадує наше літургійне написання імені Спасителя ІСХС.


    • 6 Грудня, 2015 10:56Максим Гонтар Відповісти
    • Особисто я не вживаю тих скорочень СІХ та СНБ тому що вважаю - в мене мусить бути час написати християнський привіт повністю. І ще те "СІХ" завжди читається мною як "псих" :) не знаю чому, але завжди смішно то читати.


    • 2 Грудня, 2015 15:06Ірина Кисилевич Відповісти
    • Дехто негативно ставиться до "СІХ"- 1.По-різному можна зрозуміти це скорочення. 2.Бізнесмен заради реклами розпише переваги своїх новинок, отож, нам християнам доречно повністю писати християнський привіт.


    • 2 Грудня, 2015 05:45Олег Пендюк Відповісти
    • Ой, дякую, отче! Таку глибоку тему Ви порушили, в черговий раз (завжди цікаво читати ваші дописи)! Про християнське вітання і вітання взагалі (про це часто думаю)… Пам’ятаю Гуцульщину кількадесят років тому. Чулось від 100% людей «Слава Йсу»… Так якось тепло й затишно було з цим вітанням… Давненько там не був так на довше, цікаво як зараз? Доводилось бувати в німецьких та австрійських Альпах і там «Gruß Got», теж якось так файно… Гори сприяють християнськості у вітаннях? Цікаво б було теж знати Вашу думку стосовно скорочення СІХ в писаному варіанті (смс або мейл в цейтноті)? Вперше таке отримав від гарної духовної особи…