Одного слова буде достатньо

02.12.201513:29 Діана
Гвоздь



В одній з книг наткнулась на вислів "Словами можна творити дива". А навіть не завжди багатьма, деколи і одного слова буде достатньо. Ним можемо ощасливити, ним можемо потішити, а то і навіть вилікувати. Не потребуємо великих повчальних текстів, замудрених фраз і філософських "талмудів". Часом достатньо одного слова.

Теплі, хороші слова мають ще кращі лікувальні властивості ніж багато чудових винаходів фармакології разом взятих. У кризових ситуаціях чи коли сум наповнює усі мої думки єдине спасіння для мене - слова. Давно кимось написані в улюбленій книзі, слова якими сама граюсь, творячи нові історії, слова підтримки від найближчих людей чи просто пошепки кимось вимовлене "Діана" - повертає мене до життя. Як багато ховається за декількома літерами - нашим іменем. Скільки історій, я б навіть сказала ціле життя - ховається лише за одним словом. Не випадково маркетологи радять звертатись до клієнтів на ім'я, бо так легше привернути увагу потенційного покупця  і продати йому те, що ви хочете. Та ім'я - це не тільки інструмент маніпуляції і вдалий спосіб продати комусь світ товар. Інколи - це може послужити ліками для нас. Ось що ти відчуваєш чуючи власне ім'я? Які асоціації воно викликає? Любиш його чи ні? А чи любиш власника цього імені? І тут не йдеться про самозакоханість, а тільки про здатність приймати власне відображення у дзеркалі  і чуючи своє ім'я не відчувати дискомфорту чи невпевненості. А таких людей повір дуже багато. Себе я мабуть, теж можу долучити до списку цих "щасливчиків". Інколи варто комусь вимовити в певній інтонації Д-і-а-н-а і ще й додати прізвище і  я ніби повертаюсь назад, за шкільну парту і боюсь, що мене вичитають за погано зроблене домашнє завдання з математики. Багато людей починають хвилюватись, коли їх кличуть, вимовляючи їхнє ім'я з нотою строгості в голосі. Ховати власне ім'я ми теж вміємо. Як часто ховаємось за вигаданими нікнеймами? Створюючи нові сторінки в соціальних мережах чи підписуючи ними власні творіння, бо боїмось, що нас розгадають, впізнають, що це ми.

Я добре знаю як це, коли навіть власне ім'я сприймаєш невпевнено. Бо думаєш про особистість, що за ним ховається. І не завжди вмієш прийняти, акцептувати цю особистість. Як часто її не долюблюєш, думаєш, що могла б бути кращою, хочеш в ній майже все змінити, а при  невдачах - ображаєш, називаючи себе нездарою. Мабуть, знайома для багатьох ситуація? Якби я хотіла винайти той самий "філософський камінь самоакцептації" і залишити вам тут докладну інструкцію як стати впевненішим у собі! Але я не володію таким рецептом. Відкрию секрет: усі ці психологи, що пишуть книжки з крикливими заголовками аля "Як стати впевненим собі за два тижні" чи "Полюби себе і зароби свій перший мільйон" і близько не мають цього самого рецепту. Тільки ти сам можеш винайти для себе свою власну рецептуру. Відшукати усі потрібні інгрідієнти, підібрати ідеальну пропорцію. Там добавити вогню, там помішати і вуаля - рецепт готовий. Але зізнаюсь щиро, друже, пошуки цих самих інгрідієнтів будуть довгими і важкими. Часом тобі захочеться це все покинути на півдорозі та й почати цю саму дорогу вимагатиме відваги і сталевої витримки. Може виявитись, що деякі інгрідієнти до твого рецепту - не приємні на смак, а їх пошуки можуть коштуватимуть тобі натертих мозолів, пролитих сліз і не одного місяця часу. Шукаючи ідеальну пропорцію - можеш обпектись. Важко? Так і має бути. Це означає, що ти на правильній дорозі і відступати нікуди. А усі ці поради від "добрих" знайомих на кшталт "Полюби себе. Це ж так легко і просто. Достатньо посміхнутись в дзеркало, клацнути пальцем і все - ти на 100% впевнений в собі" - можеш викинути на найдальший смітний. Дурня це все. Полюбите себе і прийняти справжнього себе -  вимагатиме важкої праці, старань і відваги. Але повір, це того варте :)

Тож друже, якщо термін "невпевненість в собі" - тобі знайомий і ти відважишся на важку, але таку потрібну дорогу по руйнуванню власних комплексів - то для мене - ти вже супергерой. Бо справжні супергерої - не ті, кого нам нав'язують в коміксах і голівудських фільм, а прості люди, які вміють побачити прекрасне в інших і в собі. А це повір, часом вимагає ще й якої внутрішньої сили і сміливості...

P.S. Вже не за горами Новий рік і більшість з нас вже дістають листочки і ручки, щоб вигадати величезні плани на 2016. Та не завжди нам вдається поставити галочки в кінці року біля усіх пунктів, що ми собі запланували здійснити. Як пише письменниця Регіна Бретт "Під кінець року ніхто не повинен почуватись як невдаха. Постанови не робити цього разу жодних новорічних постановлень. Просто вибери одне слово, яке будеш носити в серці як стрілку компаса". Можеш вибрати собі "надія", "радість", "чудо" чи будь-яке інше. Можеш навіть вибрати за гасло року власне ім'я. Щоб цілий рік не забувати любити і приймати самого себе, таким яким ти є. Бо ти - прекрасний|прекрасна. Бог точно не помиляється.

Фото: erudyt.net

Рейтинг: 5.0 Голосів: 10 Переглядів: 1092
Ваша оцінка: 106336

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар