А якщо перестати нарікати, що буде?

11.05.201513:42 Марічка
Тракало
Маючи щось важке до вирішення, варто більше молитися, працювати і вірити в краще, а не просто виливати чорнило злих розмов в чистоту і прозорість спілкування!


Ми всі маємо свої труднощі, свої переживання, проблеми і недоліки. І вже такі ми є що любимо цим всім поділитися. І що з того виходить? А виходить ось що: коли хтось один розповідає про негатив, то співрозмовник, підтримуючи розмову, теж починає розповідати про щось своє, не дуже хороше. Адже якщо в такій ситуації, коли в когось щось сталося погане, ми розказуємо про хороше, то хтось скаже, що ми не вміємо слухати, складається враження що ми не розуміємо співрозмовника і нам взагалі байдуже до чиїхось переживань.

Хтось скаже, що якщо ділитися з кимось, то стає легше. А ще якщо поділитися негативом не з кимось одним, а з багатьма, то все взагалі налагодитися може! Може нам і стане легше морально, але від пустого говоріння ніяка ситуація не змінюється. Одне діло - ділитися, щоб отримати пораду чи допомогу, а зовсім інше - просто скаржитися за інерцією. Такими своїми безкінечними бесідами, наріканнями і ниттям «все так погано» ми лише поширюємо песимізм, негативні емоції і заражаємо інших негативом!

А що якщо не нарікати, а братися до справи? Що коли ділитися радістю і щастям? Що коли говорити про добре і поширювати добре?  Маючи щось важке до вирішення, варто більше молитися, працювати і вірити в краще, а не просто виливати чорнило злих розмов в чистоту спілкування!

Адже нас осквернює те що з нас виходить, ми самі себе плямуємо нечистю, а потім знову нарікаємо, що ми брудні! І це замкнене коло неможливо розірвати, якщо не впустити більше добра в своє життя. Бачити не тільки чорне, а ще й біле.

Христові було важко двигати свій хрест, але ми не знаходимо жодного слова нарікання з Його уст. Богородиці теж не просто було нести свою ношу, та чи зронила вона хоч зітхання про те що їй щось не подобається? Ну добре, скажете ви, вони ж Святі особи, їм простіше! Але ми маємо безліч щоденних прикладів! Погляньмо на усміхнених і радісних людей. Вони такі не тому, що в них нема труднощів, а тому, що вони навчилися жити добрим, а не журитися злим, яке в них теж є. Кожен християнин покликаний бути радісним, бо з нами Бог, а тому ми непереможні

Фото: irynamoroz.org.ua

Рейтинг: 5.0 Голосів: 41 Переглядів: 1622
Ваша оцінка: 105517

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар