Якби я був сторінкою тексту

12.03.201512:33 Василь Колись, коли я вчився приблизно в 5-му класі, ми, діти, мали гру, в яку бавились. Думаю, ідея цієї забавки йшла від дівчат. Бо то був такий вік, коли дівчата мусили мати певні секрети і їм хотілося якогось матеріалу для пліток.


Гра називалась «Анкета друзів». Це був звичайнісінький зошит, на першій сторінці якого був ручкою написаний список питань. Питання були приблизно такі 1. ПІП, 2. Дата народження, 3. Улюблений колір, 4. Кого ти любиш? і тп.

Коли тобі 10  років, то цікаво таке заповнювати. Тим більше, коли тобі дають «Анкету друзів», чим самим визнаючи тебе другом. Зрештою, сам принцип ставити питання і відповідати на них – це вже якийсь натяк на дорослість.

Але якщо б скласти список з 10-ти питань сьогодні, як би я відповів на них – коли мені 27? Врешті, якщо б я міг ставити собі запитання, то які б вибрав? Це б були інші питання, але чи вистачило б мені наївності і дитячої щирості, щоб чесно відповісти на них?

1.      Щоб я зробив, коли б дізнався, що помру за дві хвилини?

2.      Хто допоміг мені стати тим, ким я є зараз?

3.      Коли я останній раз казав батькам, що я їх люблю?

4.      Яку останню книжку я прочитав?

5.      Що я зробив для миру в Україні?

6.      Де взяти гроші на свої ідеї?

7.      Коли я останній раз комусь допоміг?

8.      Чи я не пожалів для когось доброго слова?

9.      Що я зробив, щоб хтось став кращим?

10.Чи по моїй смерті через тисячу років якісь мої справи зможуть зробити когось щасливішим чи хоча б викликати добру посмішку?

Насправді ці питання – це майже іспит сумління перед сповіддю.

Ця «анкета друзів» і перша сторінка з запитаннями,  – а головніше, з відвертими і чесними відповідями, – це я сам. 17 років тому чи сьогодні. Запитання змінились, головне, щоб не змінилась щирість відповідей.

Фото: inform-24.com

Рейтинг: 4.9 Голосів: 29 Переглядів: 1429
Ваша оцінка: 105270

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар