Пауло Коельо: Різдвяна історія

12.01.201510:52 Максим
Гонтар
В одній стародавній легенді розповідалось, як у розлогих лісах Лівану народилися колись три кедри. Відомо, що кедри ростуть дуже довго, тому ці дерева проводили цілі століття в роздумах про життя і смерть, природу і людей.


Вони були свідками прибуття загонів Ізраїлю, споряджених Соломоном, а згодом бачили, як захлиналася кров’ю земля під час битви з ассирійцями. Знали пророка Іллю та його смертельного ворога – Єзавель. Були присутні при створенні азбуки й зачаровано стежили, як просуваються пустелею каравани з барвистими тканинами.

Одного дня вони вирішили поговорити про майбутнє.

– Після всього побаченого, – сказало перше дерево, – я хотіло би стати троном наймогутнішого в світі короля.

– А я воліло би бути частиною чогось такого, що перетворить Зло на Добро, – відгукнулося друге.

– Щодо мене, то маю таке бажання: нехай той, хто на мене дивиться, щоразу згадує про Бога, – додало третє.

Минув якийсь час, і там з’явилися лісоруби. Вони зрубали ті кедри й завантажили їх на заморський корабель. Кожне дерево мало своє бажання, але ж реальність рідко коли рахується з мріями; з першого з них спорудили хлів для худоби, використавши рештки дощок для ясел, де зберігалося б сіно. З другого дерева зробили звичайнісінький стіл, який невдовзі продали торговцеві меблями. Оскільки на деревину третього кедра не знайшлося покупців, його порізали на дошки й залишили на складі одного великого міста. Кедри зажурено скаржилися: “Ми мали таку добру деревину, але ніхто її не використав для чогось кращого”. Минуло ще трохи часу, і ось однієї зоряної ночі, шукаючи притулку, в хліві, зробленому з першого дерева, вирішила заночувати якась пара. Жінка кричала від болю, а тоді народила світлоносне дитя і сповила його на сіні в дерев’яних яслах. Цієї миті перше дерево збагнуло, що здійснилася його мрія: воно тримає наймогутнішого із земних царів. Пройшли роки, і в одній убогій хатині кілька чоловіків посідали навколо столу, зробленого із другого дерева. Один із них промовив перед початком вечері якісь слова, тримаючи в руках перед собою хліб і вино.

І друге дерево зрозуміло, що його місія полягала не тільки в утриманні на собі чаші з вином і кусня хліба, але й у встановленню союзу між людиною й Богом.

Наступного дня якісь робітники взяли зі складу дві дошки з третього кедра і з’єднали їх у формі хреста. Тоді пішли, залишивши дошки в кутку, а кількома годинами пізніше привели цілком закривавленого чоловіка й прибили його до хреста. Збентежений кедр нарікав і проклинав свою гірку долю. Одначе не минуло й трьох днів, як і це дерево збагнуло своє покликання: чоловік, який знаходився на ньому, став Світлом, яке осяяло все навкруги. Хрест, виготовлений із деревини кедра, перетворився із символу тортур на символ перемоги. Як завжди буває з мріями, бажання трьох ліванських кедрів врешті-решт здійснилися – хоча й зовсім не так, як їм уявлялося.

Пауло КОЕЛЬО, Ріо-де-Жанейро

Переклад із португальської – Віктор Морозов

Джерело: postup.brama.com

Фото: revelessence.com

Рейтинг: 5.0 Голосів: 9 Переглядів: 1919
Ваша оцінка: 104949

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар