Християнська традиція іконопочитання

08.12.201415:51 michael Що таке "ікона".


Ікона – це східноцерковний літургійний образ Бога чи святої особи.  Богословське поняття «ікони» стосується переважно двовимірних зображень, а не скульптур. Завдяки своєму формальному обмеженню двовимірне зображення добре надається для застосування образу в ролі символу.

Ще одна умова канонічності ікони в Східній Церкві – зображення має бути пов’язане з традицією. Ікона повинна являти прообраз вищої і невидимої дійсності. Йоан Дамаскин ставить до ікони такі вимоги:

1) схожість (із духовною дійсністю прообразу),

2) автентичність (щодо духовної дійсності прообразу),

3) характер Об’явлення чи провіщання. 

Симеон Солунський каже: "Працюй фарбами згідно з традицією; іконопис правдивий, як і Святе Письмо. Благодать спочиває на іконі та освячує те, що вона зображає".  А Йоан Дамаскин про велику роль ікон каже: "Якщо поганин прийде до тебе і скаже: покажи мені свою віру,.. відведи його в церкву і постав перед різними святими іконами".  Адже: "що розум не осягає словами, те краще пояснює зір".

Церква вбачає в іконі мистецтво, що не просто ілюструє Святе Письмо, а цілковито йому суголосне. Іконі, так само, як і Святому Письму, приписується догматичне, літургійне і виховне значення. Як слово Біблії є образом, так і образ є словом. За висловом Василія Великого: "Що слово передає на слух, те живопис мовчки показує образом". Через слово і зображення, які себе супроводять, ми пізнаємо одне й те ж саме.  

Відомий богослов Сергій Булгаков пише:

На переконання православних, ікона є місцем, де панує благодать, як епіфанія (Об’явлення) Христова (або Богородиці чи святих, і взагалі кожної особи, чий образ ікона передає); а молитві... ікона може сприяти, так неначе б вона походила від зображеної на ній особи.

Ікони називають і "вікнами в Небо", бо вони в переносному значенні можуть у нас відчинити вікна до Небесної дійсності. Через них ми дивимося в духовну підставову життєву дійсність. У своїй книжці про ікону Матері Неустанної помочі її автор, швейцарський богослов о. Франц-Тоні Шальберґер (ЧНІ), ділиться своїм досвідом написання цієї ікони, зазначаючи, що ця діяльність була для нього водночас медитацією, співом, молитвою, літургією і обміном досвідом:

Із чистої землі, з чистих земних фарб постає ікона, образ Марії, – наша внутрішня, невпинна допомога в житті. Тут у мене несподівано зародилася близькість і відчуття стосунків між "матір’ю Землею" і "Матір’ю Божою". Месидж цієї ікони вражаючий, рятівний, просвітлюючий, одкровенний; вона справді є неустанною допомогою для ЖИТТЯ.

Фото: zarwanucya.blogspot.com

Рейтинг: 5.0 Голосів: 12 Переглядів: 1568
Ваша оцінка: 104715

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар