Сльози душі

20.08.201411:44 Тетяна
Вдовиченко
У кожної людини є свої уподобання, щось улюблене, дороге серцю: музика, книги... Слухаючи, читаючи, ти заглиблюєшся в те, що близьке саме твоїй душі, таке особисте, важливе лише для тебе. Поринаєш у спогади, роздумуєш і мрієш.


Ми часто задумуємось, що таке життя… Для чого воно нам дароване? Що важливого ми повинні зробити, що цінного усвідомити? Несміливо крокуючи своїм життєвим шляхом чимало долаємо труднощів, мужньо переносячи всі даровані терпіння. Часто забуваючи, що саме через покору ми отримуємо полегшення у всіх наших стражданнях. Як же потрібні нам, таким недосконалим, переживання, муки і випробування. Саме через  фізичний біль та духовний смуток ми наближаємось до Христа. І як же сильно його потребуємо, глибоко усвідомлюючи свою неміч.

Хто знає, як плаче душа? Той, хто любить слухати мелодію Шопена, напевно знає  так плаче душа… Саме так, це сльози душі… Здається щось зсередини тебе наповнює і, затамовуючи подих,  стараєшся хоч на мить зупинити час, затримати ці хвилини наповнені Божою любов’ю.

Коли тихі сльози огортають твоє серце, ти чуєш і бачиш надто більше всього, що є навкруги… Ти чуєш і бачиш крізь серце – воно чистіше…

Від  усвідомлення того, що відбувається, починаєш змінювати себе та намагаєшся змінити цілий світ. І з великою довірою віддаєш себе в руки Божі. Ти прагнеш Неба, тому що відчуваєш, що тільки Там отримаєш нескінченну Божу любов, яка огортає твоє серце, якої  так потребуєш і так шукаєш.

Твоя душа прагне миру та спокою. Піднімаючи очі до неба ти шукаєш і чекаєш відповіді на шалену кількість запитань, які виникають у твоєму серці… Ця краса заворожує і манить у свою безконечну глибінь роздумів. Небесний Творець ніби навмисне розсипав безліч зірок, створюючи неймовірну красу на небосхилі, ніби розповідаючи Свою історію вічної любові. А ти її намагаєшся читати, лише намагаєшся, тому що ще не час пізнати та зрозуміти все, що приготоване, але таке необхідне для спасіння своєї душі.

Тож випрошую, Господи, у Тебе ласку терпеливості, сили й смиренності йти по дорозі життя, не засмучуючи Тебе. Я відкрила двері своєї душі для Тебе, живи у всіх моїх думках, словах та вчинках, живи у моєму серці і  не залишай ніколи…

Фото: "Зоряна ніч" Ван Гога, educa-puzzle.com.ua

Рейтинг: 4.7 Голосів: 21 Переглядів: 2010
Ваша оцінка: 104080

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар