Камінь заради красуні

13.05.201403:02 Василь Ми тоді були малими дітлахами і бавились на подвір’ї дитячого садка. Ми, хлопці, завжди шукали пригод на наші голови. Вигадували ворогів та махали перед ними палицями.


Напевне це була моя перша перемога. Принаймні того часу, коли я почав себе усвідомлювати. Спогад дитячий, не дуже чіткий, але пам’ятний.

Моє місто – Івано-Франківськ. Тут я ходив у дитячий садок. Звідти й спогад.

Ми тоді були малими дітлахами і бавились на подвір’ї дитячого садка. Ми, хлопці, завжди шукали пригод на наші голови. Вигадували ворогів та махали перед ними палицями.

Але того разу ми придумали дещо інше. Я не надто високий у своїх майже 27, але тоді у моїх сім я був ще менший. Дуже маленький. Але вже тоді прагнув пригод. Кожен чоловік хоче перемоги. Кожен хлопчик прагне перемоги. І це природньо.

Білий камінь здавалося був удвічі більший від мене. Зі своїм товаришем ми придумали пригоду: нам потрібно було перекотити хоча на метр ту велетенську каменюку.

А це виявилось нелегке завдання. Навіть для нас – двох хлопчиків.

Було важко. Але ми це зробили.

Це була наша перемога. Я хотів, щоб мама мною пишалась.

Для чоловіка важлива перемога. Часто заради красуні.

Фото: lvivpost.net

Рейтинг: 4.5 Голосів: 19 Переглядів: 1843
Ваша оцінка: 103479

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар