Не дурімо себе...

14.03.201416:12 Віталій
Караман


Господи, ми не пізнали Твоєї Дороги,
Бо в Вифлеємі не прийняли Тебе за Бога.
Ісусе, ми не шукали Твоєї Волі,
Наші серця скам’яніли, наші уми охололи.

Боже, ми наче Ірод Тебе боїмося,
Як Адам, згрішивши – ховаємося!
Та ж, як воїни на Голгофі, поводимося,
Плюємо на Тебе, бичуємо й насміхаємося!

Ми не приймаємо Твоєї святої жертви,
Бо Ти не такий як нам би того хотілось.
Радше готові вбити, але не померти,
І лиш устами Тобі поклоняємось.

Лихоліття, війни, погибелі, жертви,
Сьогодні живий, а завтра вже мертвий.
Навкруги нас біда, порятунку немає,
"Боже спаси нас!" до Тебе волаєм.

Чому саме ми? За що нам це все?
Хіба ми цього заслужили?
Але ж, браття мої, не дурімо себе,
Ми нічого не роблячи, вже багато чого наробили!

Отче, ми часто зловживаємо Твоєю любов’ю,
Забуваючи про Твою Справедливість.
Що дарував нам свободу своєю кров’ю,
А ми розмінюємося на оманливу штучність.

Періодично лаємо всіх і все,
У наших проблем завжди є винуваті,
Блудне серце посягає на святе,
Рідний син завдає болю матері.

Брат брата вбиває, свій свого переслідує.
Люд сходить з розуму, світ зло проповідує.
Кожен своїм живе, кожен свою правду має,
Хтось Христа любить і наслідує, а хтось розпинає.

Фото: hugopinto.org

Рейтинг: 4.8 Голосів: 24 Переглядів: 1317
Ваша оцінка: 103002

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар