Піст – що мені з нього?

17.02.201415:09 Максим
Гонтар
А якщо серйозно, то яка мені користь з посту? І що про піст думає Сам Бог? І найголовніше: що в піст не можна їсти? Про все це – далі :)


Піст  що мені з нього?

Христос каже: Суботу установлено для людини, а не людину для суботи (Мр. 2:27). Схожа справа і з постом. Можливо ви думали, що піст є для Бога? Що ми робимо Богові якусь послугу, коли постимо? Піст є потрібний тільки людині, тільки для користі самої людини  і саме тому піст є любий Богові, адже наш люблячий Батько хоче для нас тільки добра.

Розглянемо декілька прикладів зі Святого Письма, коли люди удавалися до посту.

Книга Естер розповідає про події V ст. перед Христом, коли Перською Імперією, до якої входили і юдейські землі, правив цар Ксеркс. Головна героїня розповіді  молода і дуже красива дівчина-юдейка Естер. В певний момент, розлучившись із своєю дружиною, Ксеркс посилає слуг знайти для нього нову дружину. Слугам (і Ксерксу) припадає до вподоби саме Естер, і таким чином вона стає царицею. Але трапляється прикрість  один з князів-радників Ксеркса Аман, випадково побачивши дядька Естер Мардохея, наказує йому вклонитися. Мардохей, як побожний юдей, відмовляється вклонитися перед Аманом, і цим викликає в Амана глибоку ненависть. Аман хитрістю отримує в Ксеркса згоди винищити весь єврейський народ. Естер довідується про це, вона в розпачі, не знає що робити, і... сповіщає своєму дядькові Мардохею таке:

Іди, збери всіх юдеїв, що в Сузах, та й постіть за мене, не приймаючи їжі, ані напою протягом трьох днів, так ніч, як і день. Я також із моїми служницями поститиму, і так піду до царя, хоча це й незгідно з законом; і як маю згинути, хай згину! (Естер 4:16).

Отже, Естер, а з нею і всі юдеї застосували останню зброю  піст. І результат цього посту вже відомий  Господь Бог дав Естер Своєї премудрості, вона поводилась впевнено та безстрашно  порушуючи усталені правила та етикет, діючи дуже мудро і винахідливо Естер порятувала свій народ від знищення, в пам'ять про що юдеї встановили свято Пурім.

У Книзі пророка Йони розповідається про дуже грішне місто  Ніневію. Жителі Ніневії дуже прогнівили Бога своїми гріхами, але милостивий Господь дає їм останній шанс  посилає їм пророка Йону. Місія пророка полягає в тому, щоб попередити ніневитян  за їхні гріхи Господь Бог хоче зруйнувати Ніневію вщент. Йона пророкує ніневітанам. А що вони?

І повірили ніневітяни Богові: оголосили піст і понадягали веретища, від найбільшого до найменшого. Вістка про це дійшла до ніневійського царя; він устав з престолу свого, скинув одежу з себе, покривсь веретищем і сів на попелі. Далі, на наказ царя і його вельмож, було голосно оповіщено в Ніневії: «Ні людина, ні скотина, ні воли, ні вівці  нічого не сміють їсти, ні споживати, та й води не сміють пити. Та щоб усі  від людини до скотини – понакривались веретищами й чимдуж взивали до Бога, і щоб кожен покинув свою нікчемну поведінку й насильство рук своїх. Хто зна, чи Бог іще не повернеться та не роздумає й не відверне від нас палаючий гнів Свій, тож ми й не загинемо?». Побачив Бог їхні вчинки, що вони відвернулись від своєї нікчемної поведінки, й роздумався щодо лиха, яке був погрожував їм учинити,  і не вчинив його. (Йони 3:5-10).

Отже, повставши перед невідворотною небезпекою зруйнування ніневитяни здаються на милість Божу і постять. І Бог милує їх.

Коли Господь Бог пообіцяв Мойсею дати закон і заповіді в науку всьому юдейському народу, Мойсей вийшов на гору Синай. І перебув Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей (Вихід 24:18). І тільки після сорокаденного посту і молитви Бог дає Мойсеєві закон і заповіді. Чому? Можливо інакше Мойсей не мав би тої сили і зміг би прийняти Божий Закон?

Коли Ісус Христос христиться у Івана в Йордані, Отець Небесний називає Його Сином улюбленим і зсилає на Нього Духа Святого, відразу після цього Дух повів Ісуса в пустелю, щоб диявол спокушав його. Він постив сорок день і сорок ночей (Марка, 4:1-2). Отже, перед початком найважливішої Місії всіх часів  проповіді Царства Божого, Ісус Христос, маючи крім Божої природи також і людську природу, постить, і таким чином посвячує Себе Отцеві та отримує потрібні для боротьби сили.

Юдеї постили перед вирішальними битвами проти ворогів (Суддів 20:26, 1 Самуїла 7:6; 14:24, 2 Хронік 20:3), під час голоду та нашестя сарани (Йоіла 1:14; 2:12,15), задля зменшення тяжкого іноземного іга (Неємії 9:1),та відвернення знищення від вавилонян (Єремії 36:3,9).

Отже, через піст людина може попросити Бога дати мудрості та сили, щоб запобігти або зм'якшити те чи інше лихо.

Моє серце: скільки там Бога?

Для християнина піст дає можливість упорядкувати систему цінностей. Якщо певна річ чи заняття захоплює мене настільки, що стає для мене манією, таким собі ідолом, тоді повстає питання: кому я в даний момент життя насправді служу? Кому приділяю найбільше часу? До чого постійно повертаюся подумки? Що є причиною того, що зранку я встаю, а ввечері не кваплюсь лягати спати? На що спрямована моя енергія? Без чого я не уявляю життя?

Ідолом може стати все що завгодно. Мрія про красиву машину? Колекціонування календариків? Захоплення астрономією? Звичка що пів години перевіряти пошту? Здоровий спосіб життя? Робота? Кар'єра? Екологія? Так, все що завгодно. А Господь Бог  лише один.

І під час посту є така нагода  звільнити в своєму серці трішки місця для Бога. Пожертвувати чимось для Бога. Причому спочатку пожертвувати не зовнішнім, а саме внутрішнім  думками, прагненнями, бажаннями. А тоді вже можна відкласти детектив і взяти житіє святих, замість у гори  піти на прощу, замість на танці  піти на реколекції. Фанати фізкультури зможуть скоротити вправи на користь молитви за потребуючих. Любителі поспілкуватись за пивом зможуть піти на вечірню.

Головне  не силувати себе, спочатку присвятити Богу серце, а все решта  само влаштується, і піде "як по маслу" :) і думки потрібні "з'являться", ідеї, бажання  тоді головне вчасно їх помітити і втілювати, відкинувши лінощі та страх новизни.

Конкретніше: чого (для нас) хоче Бог?

Колись дуже давно, ще у VIII ст. перед Христом, в Єрусалимі жив ізраїльтянин Ісая. Він мав хоробре серце і був відданий Богу всією душею, тому Сам Гоподь промовляв до нього, і через це ми знаємо його як Божого пророка. Багато з того, що Бог говорив до Ісаї, було записане, і збереглось до нашого часу як книга Ісаї, частина Слова Божого  Біблії. В часи, коли жив пророк Ісая, євреї вже сотні років дотримувалися Закону, даного Богом Мойсеєві. Але, дотримуючись цього Закону в тих речах, які були менш суттєвими  в зовнішніх правилах і традиціях, жертвопринесеннях і заборонах, євреї забували про основне в Законі Божому  любов, милосердя, справедливість. Тому Господь Бог через пророків часто нагадував своєму обраному народові про те, які речі для Нього є найважливіші.

Втім, Слово Боже є Живе і постійно діюче, а отже не тільки євреям Бог докоряє в нетямущості, але і кожному з нас. Ось що Бог говорить нам через пророка Ісаю про піст:

1. Кричи на все горло, не стримуйсь! Піднеси, немов сурма, твій голос! Вкажи Моєму народові його злочини, домові Якова його переступи!

2. Вони день-у-день Мене шукають, хочуть Мої дороги знати, наче народ, що чинить справедливість, не відкидає закону Бога свого. Вони питають у Мене справедливих законів, хочуть, щоб Бог був близько.

3. «Навіщо нам постити, як Ти не бачиш; себе умертвляти, як Ти не знаєш?». Таж ви в день посту виконуєте ваші справи, гнобите всіх робітників ваших.

4. Ви постите на те, щоб правуватися та сваритись і немилосердно бити кулаком. Не так ви нині постите, щоб голос ваш було чути на небі.

5. Хіба такий піст Мені довподоби, день, коли хтось умертвлює себе?  Схиляти голову, немов тростина, вереття і попіл під себе підстелювати,  чи це назвеш ти постом та днем, Господові вгодним?

6. Ось піст, який Я люблю: кайдани несправедливости розбити, пута кормиги розв'язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати,

7. з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись.

8. Тоді світло твоє засяє, як зірниця, загоїться негайно твоя рана, спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава  слідом за тобою.

9. Тоді візвеш, і Господь відповість, ти крикнеш, і Він скаже:  Ось Я! Коли ти викинеш із-посеред себе утиск, перестанеш погрожувати пальцем і безбожно говорити,

10. коли голодному ти віддаси хліб твій, наситиш пригніченого душу, тоді засяє твоє світло в пітьмі, тьма твоя буде, немов південь.

11. Господь завжди буде тебе водити, наситить твою душу за посухи, зробить міцними твої кості. Ти станеш, мов сад зрошений, мов джерело, якого води не висихають.

12. Тобою будуть відбудовані руїни віковічні, ти знов поставиш підвалини минулих родів. Тебе назвуть поправником проломів, оновником стежок для житла.

(Ісаї 58:1-12).

І нарешті, найважливіше запитання  що не їсти в піст? :) Отже, за словами отця Церкви Івана Золотоустого: В піст основне – "не їсти людину".

Рейтинг: 4.9 Голосів: 47 Переглядів: 3337
Ваша оцінка: 102837

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (2)

+

Додати коментар



    • 18 Лютого, 2014 11:21Анастасія Колосовська Відповісти
    • Я завжди була прихильницею твоїх дописів, Максиме! :) Але читаючи цей, розумію насправді, як натхненно живить Святий Дух... Цей допис щось значно більше ніж установка чи звернення перед Великим Постом. Дякую, що поділився знанням!


    • 18 Лютого, 2014 12:49Максим Гонтар Відповісти
    • :) насправді я повинен був про тут це написати: всі ці думки виникли під час чергової зустрічі біблійного кола, і тут не тільки мої думки. Так, Дух Святий діє! Тому користуючись нагодую запрошую на біблійні кола, ось тут групка http://vk.com/mark_school також звертайтесь до отця Антона Ніколаєва http://dyvensvit.org/news/9835.html також почитайте про нас тут http://dyvensvit.org/news/10115.html :) приєднуйтесь, не бійтеся пробувати щось нове!