"Маємо не просто надіятись на Бога, – маємо на Нього уповати"

12.12.201314:38 Зоряна
Опалинська
...Це слова із проповіді отця із гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла на Службі цієї середи.


Ці слова викликали в мене таку призадуму... Чому саме уповати? Яка різниця в цих словах? І як це стосується ситуації надворі?..

Зовні стін храму вирував майдан... Кожен, хто туди прийшов приніс у своєму серці надію на справедливість та на світле майбутнє. Надію, але не уповання. А все тому, що сумнів і людський світ не може давати твердих надій, сьогодення не пропонує нам впевненості в завтрашньому дні, не можемо безслівно чекати, що за нас вирішить влада... Тому і саме тому на майдан йдемо з надією, а до церкви – з упованням...

Так, тільки Бог дарує нам впевненість у нашій завтрашній благодаті, адже лише через призму християнської віри ми можемо не лякатись за прийдешнє, бо якщо з нами Бог, то хто проти нас... У всі часи добро перемагало зло. Сіючи добро зараз, отримаємо гарні плоди потім. Наше добре діло може бути пусковим механізмом благих вчинків, які в свій спосіб за сприяння Божого, переростуть в щедрі плоди. Не забуваймо, що основними заповідями є заповіді Любові. Та в буревії сьогоднішніх подій не маємо права загубити Її.

Маємо молитись не лише за наше світле майбутнє, але і за тих,які ще не усвідомили правдивого шляху, за тих, які побили наших сестер і братів, за тих, які заблукали. Вони – нещасні... За них потрібно молитися, це також чиїсь діти... Попри все, не можемо забути про прощення. "...І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим..." Ці слова щодня повторюємо в молитві, тому не можемо забути їх змісту.

Я зараз не маю на увазі, що всю ситуацію потрібно залишити так, як є... Ні! Мовчати на гріх – це теж гріх. Бездіяльність і байдужість теж ні до чого доброго не приводять.Треба просто діяти, і діяти з Богом у серці. Бо кожна справа, яка без Його участі, приречена на провал... Він – це наш прихисток, адже самі знаєте, куди бігли люди після першого погрому майдану. Так, до церкви. Але, можливо,  це було трохи запізно. Всяку добру справу слід починати саме з молитви!

Тому, в такий неспокійний час, маємо одне безпрограшне знаряддя: це сила молитви, це сила спільної молитви. Користаймо,бо де двоє або троє збираються в Ім'я Господнє, там і Він серед них. Бог зараз із кожним із нас, хто єднається в молитві за Україну! Уповаймо на Бога! Він – Той єдиний і непохитний у своїх обіцянках, Він сказав, що чого попросимо з вірою, те нам дастся! Тому не втрачаймо віри, бо Бог є нашим надійним і твердим упованням!

Фото: голуб-миру.com.ua

Рейтинг: 4.8 Голосів: 16 Переглядів: 1867
Ваша оцінка: 102365

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар