Блоги

Наталя Біловус

    •  news image
    • Куди ж пропадає наш час?4 04 Квітня 2014

      Рейтинг:

        Про брак часу говорять вже давно. І ось у мене знову постає це питання – а чому? Зазвичай це пояснюють тим, що зараз ми живемо в такому світі, де все відбувається швидко, технології випереджують одна одну, от і люди все кудись поспішають. Але чомусь мене таке пояснення не влаштовує.
    •  news image
    • Рана, що не гоїлася, а гноїлася… 30 Січня 2014

      Рейтинг:

        Іноді в думках торкаюся всіх учасників майдану: повсталого народу, міліціонерів, влади, провокаторів… Що відбувається в душі кожного з них?
    •  news image
    • Не запитуймо у Бога, чому Він так робить3 12 Листопада 2011

      Рейтинг:

        Одного разу зустрілося двоє робітників у полудневій годині на вулиці міста Гамбурга. Вони були безробітні, скаржилися на свою долю: чому багачі мають всього вдосталь? Чому бідняки без праці й без опори? В тій хвилині паламар йшов дзвонити на "Ангел Господній". На голос дзвону один з робітників, на ім'я Клавдій Карстенс, зняв шапку й почав відмовляти Янгольське Поздоровлення. Другий, насміхаючись з цього акту побожности, сказав: "Дахівка впаде з даху – голову тобі розіб'є!" В тій хвилині біля них проходив один пан, власник фабрики цукру і сказав до Клавдія: "Якщо хочеш працювати, ходи зі мною, я тобі допоможу!" Щасливий робітник відразу ж прийняв ту пропозицію. По дорозі старий пан сказав: "Якщо ти хочеш у мене служити, то ніколи не питайся в мене про причину, чому я роблю так, а не інакше. Я не люблю, щоб той, хто їсть мій хліб, питався про мої діла."
    •  news image
    • «Того, що судилося і конем не об’їдеш» чи «кожен сам коваль свого щастя»? 19 Серпня 2011

      Рейтинг:

        Доля... Незбагненна річ. Немає мабуть такої людини, яка хоч раз би на неї не нарікала. Часто хочеться повернути час назад, щоб виправити щось, але... «Це доля...» - єдине виправдання на всі негаразди. І скільки людство не намагається з'ясувати «чи існує доля», однозначної відповіді на це запитання не маємо і досі. Тим не менше одні люди частіше скаржаться на долю, інші рідше. То що ж тоді виходить, одні більше відчувають її вплив і неминучість певних подій у своєму житті, а інші менше? Чи то можливо від самої людини залежить, як вона сприймає своє життя і події, що відбуваються щодня. Адже відомо, що є люди, які вміють відповідати за свої вчинки, визнавати свої помилки, тому хід життєвих подій сприймають як належне, як ланцюжок взаємопов'язаних і взаємозалежних подій. І навіть коли щось не вдається, то вони знають, що в першу чергу слід щось робити аби покращити ситуацію, а не чекати, склавши руки.
БЛОГЕРИ