Блоги

Людмила Глухова

    •  news image
    • Ісус - дорога, правда, і життя1 22 Червня 2011

      Рейтинг:

        Ісус – дорога, правда, і життя. Я знаю, але ходжу манівцями. То ніби виринаю з забуття, То знов спішу, ганяюся за днями. Мій розум кожен виправдає гріх, А серце скаже: «треба –значить треба!» Лише душа – єдина проти них, З останніх сил тягтиметься до неба.
    •  news image
    • Роздуми над Хресною дорогою1 19 Червня 2011

      Рейтинг:

        Вже й сил нема! А розум каже: «Треба!» От вигадка - «Любіть ярмо своє?» О Господи! Ти так далеко в небі? Мене ти чуєш? Ти там справді є? От знову піст. Знов хочу навернутись, Бодай на мить втекти від суєти, Щоб серцем грішним Світла доторкнутись Із Божим Сином Хресний Шлях пройти.
    •  news image
    • Господь в Причасті дав мені усе 19 Червня 2011

      Рейтинг:

        Господь в Причасті дав мені усе. Так символічно: ця скоринка хлібна Щоразу світло вічності несе. Моїй душі – оце лишень потрібно.     Господь в Причасті віддає Себе. І кожен, хто приймає Святі Тайни У Нім стає, Ісус у нім живе, Вливає в серце струмінь життєдайний.
    •  news image
    • Не рубай калину!1 07 Червня 2011

      Рейтинг:

        Це не ще одна спроба патріотичного виховання. Не уривок з учнівського твору. Скоріше хочеться доторкнутися нехай десь там в глибині, а все ж української душі. Чому про калину створено так багато пісень, легенд, приказок? Особливою красою вона ж не вирізняється. Квіти її не мають заворожуючого аромату, чудо-букету з гілок не витвориш. Але чомусь колись не було жодного подвір'я, де б не росла калина. Напевно, любили її люди за простоту. Це тепер, чи то за законами фен-шую, чи то програє вона модні тенденції закордонним бонсайчикам, калина - рідкісний гість біля дому сучасного українця. А шанували її не за естетичний вигляд. Здавна калина слугувала оберегом всього двору. Недарма ж за народним повір'ям на тому місці, де росла калина не дозволялося будувати новий дім, адже калина збирала на себе, так би мовити, весь «негатив». Ріс собі цей кущик з багряними кетягами і приймав на свої тендітні віти заздрісні погляди, зловісні прокльони.
    •  news image
    • Дозволь мені бути жінкою!4 04 Червня 2011

      Рейтинг:

        Я—жінка. Отже, я—сильна. Я вмію усміхатися тоді, коли здається, що серце покраяли на якісь незбагненої форми частини, і кожна з них болить сильніше за інші. Я вмію збирати свою душу з малесеньких уламків, яку ти з легкої руки розбиваєш єдиним дотиком. Я навчилася з кам'яною впевненістю зустрічати життєві труднощі, хоча десь всередині втрачаю свідомість від безпорадності. Я можу з нічого зробити шедевр, передбачити твої бажання, і погоджуватися з ними, хоч вони мені зовсім не подобаються. Я навчилася ховати своє «хочу» і робити все, аби твоє «треба» було задоволене. Я вмію з честю виходити з тих ситуацій, в яких мене хочуть розтоптати як придорожній бур'ян. Я навчилась приймати мудрі рішення тоді, коли ти по-дитячому кліпаєш очима. Я можу замінити тебе, де б це тільки було необхідно.
БЛОГЕРИ