Блоги

Уляна Журавчак

Підтримую рівновагу Всесвіту своєю веселою вдачею :)
    •  news image
    • Бути тим, ким ти насправді є3 26 Січня 2016

      Рейтинг:

        Занадто багато втрат. Занадто багато. Втрачений час... Що хотів зробити, сказати, послухати, відчути, задуматись. Скільки митей пішло намарне – немов пожмаканий папір до смітника. Без розкаяння, бездумно, практично задармо...
    •  news image
    • Тиша => думки => ?..2 02 Грудня 2015

      Рейтинг:

        Людина потребує часу, тиші і спокою, щоб могти цілком стати собою. Якщо хтось заганяє себе до півживого стану всіма справами і обов'язками і ще та ще після цього вимагає від себе продуктивності, то... може відчути фрустрацію і зневіру, або ж виснаження. Що ж може відчути людина, котра дає собі час і спокій? Я вам розкажу ;)
    •  news image
    • 150 кроків понад Віслою1 01 Жовтня 2015

      Рейтинг:

        Мабуть, не треба робити довгого вступу там, де його робить саме життя :) Щоб доїхати до Вісли, я почала готуватися ще з липня. Цілком несподівано для самої себе, але вельми щиро бажано всіма найпотаємнішими глибинами мого серця :) Дякую всім тим, завдяки кому ця мандрівка стала для мене виключною пригодою! І найперше Тобі, Боже!
    •  news image
    • Вчитися бути поруч5 12 Травня 2015

      Рейтинг:

        Кожен з нас – шедевр Бога. Деякі про це забули. Так зовсім геть чисто забули, що коли нагадуєш їм, то вони не вірять, що говориш про них. Але якщо будеш мати наполегливість і запал нагадувати постійно, то пам'ять покращиться і, хтозна, може, згадавши про свою власну вартість і гідність, відновлена людина нагадає ще комусь, хто це про себе забув.
    •  news image
    • А ви пам'ятаєте, як виглядає весна? 01 Березня 2015

      Рейтинг:

        Коли приходить весна, забувається холод лютого. Навіть, якщо зима ще на трохи залишиться, навіть, якщо ще трошки посипле снігом... Рубіж до тепла перейдено. Незворотньо.
    •  news image
    • Дивовижне – у звичайному...1 19 Лютого 2015

      Рейтинг:

        У поляків є така пісня, яка має у собі слова: "Трохи повільніше! Для чого так гнати? В ім'я чого втрачати голову? Трохи повільніше! Життя має свій смак, ногу - з педалі на газ. Побач щось хоча б раз". А вкінці: "Коли кляпи маєш на очах, що хочеш побачити? Життя має барви і форму, подивись довкола!". Нехай цей музичний твір буде саундтреком до сьогоднішнього запису ;)
    •  news image
    • Мрії не чекають2 28 Жовтня 2014

      Рейтинг:

        Мрії – це маленькі невидимі кроки до осягнення мети. Щоб зрозуміти, в якому напрямку слід рухатися, треба відчути, до чого прагне серце. Невипадково воно нас кличе до діяльності, до рідних людей, до думання про вічне. Бог заклав у нас так багато, тільки треба дуже уважно прислухатися до свого серця і пізнати, що ж там – усередині.
    •  news image
    • Без свободи немає любові 27 Червня 2014

      Рейтинг:

        Що би ви могли найкраще подарувати тому, кого любите? Враховуючи, що це людина із планети Земля, але з крилатою душею, яка прагне до вічності.
    •  news image
    • Про силу молитви1 27 Листопада 2013

      Рейтинг:

        Молитва за все, що відбувається у нашій країні, має дуже велику силу. Знаємо, що Бог все створив і всім управляє, тому не боїмося Йому довірити наші мрії. Лише Бог може "вирівнювати кермо" на небезпечних поворотах історії, писати рівно по наших кривих рядочках (як казала Мати Тереза) і безпосередньо втручатися тоді, коли найбільше цього потребуємо. Нагадаю вам трошки про молитву мудрістю отців Церкви...
    •  news image
    • Звільнити простір... для дії Бога6 30 Жовтня 2013

      Рейтинг:

        У вас бувало таке, що ви зранку, відкривши очі, відчували себе так, ніби на вас нав'ючено, як на верблюда, великі клунки, до ніг ланцюгами поприв'язувано гирі, а до того всього зверху ще й щось на подобі бетонної плити? :) – Саме так ми почуваємося, коли всі справи, питання і проблеми не передаємо у Божі руки, а намагаємося вирішити виключно самі.
    •  news image
    • Для тих, кому дуже сумно6 03 Вересня 2013

      Рейтинг:

        Що ви робите, коли вам так дуже сумно? Так сумно, що ви ладні зникнути як мильна булька і заховатися, щоб плакати довго і щиро...
    •  news image
    • Про що я думаю в "Ашані" 06 Травня 2013

      Рейтинг:

        Нещодавно натрапила в знайомої на цитату з якоїсь книжки і зрозуміла, що в ній коротко сказано про все, що могло б мені прийти на думку, поки я купую щось в "Ашані".
    •  news image
    • Для Тих, котрі завжди поруч 20 Квітня 2013

      Рейтинг:

        Ми часто маємо багато важливих справ. Ще частіше наші справи вимагають від нас надміру наших сил. Доволі часто ми думаємо і розуміємо, що важливішими, аніж наші справи, є лише наші термінові справи... Ми в поспіху можемо пробігти багато найважливішого в житті. Але є найперші і найважливіші у нашому житті Люди, пробігти повз котрих (а тим більше пробігати повз котрих кожного дня) ми не маємо права, - це наші Батьки!
    •  news image
    • Моя товаришка5 09 Вересня 2012

      Рейтинг:

        Моя товаришка, - а так до слова скажу, що ніхто її не знає, бо вона вже давно мешкає далеко-далеко від дому, - має зараз цікавий життєвий період. Каже мені часто, що зростає - я ж бо знаю, що це означає труднощі та випробування і то неабиякі (!). Моя товаришка не перебільшує, бо вдачею вдалася у свою покійну тітку по бабусиній лінії, яка все життя сприймала з доброю усмішкою на обличчі будь-які незгоди. Вона вміла так усміхатися, що вузлик всяких проблем послаблювався і його можна було спокійніше і з більш ясним серцем розв'язати. Тому знаючи про гени моєї товаришки, я знаю - зростає, усміхається - отож, на її шляху збільшилося число викликів. І тут... можу вступити у дію я. Зазвичай друзі є для того, щоб вступати в дію. Інколи - промовисто мовчати. Але, - що є незаперечним і не ставиться під сумнів, - бути в житті друга і мати простір в його серці та потужний позитивний вплив на всі процеси у Вселенній (бо ж пам'ятаєте? - Для когось у світі ти - всього лише людина, а для когось ти - цілий світ:)).
    •  news image
    • Нас кличе у мандри дорога 23 Серпня 2012

      Рейтинг:

        Стою на дорозі. За плечима - пройдені кілометри: шляхи, стоптані моїми ногами і ногами тих, хто йшов поруч. Все є на тих шляхах: барвисті квіти - дуже гарні, неземної краси, але так само і глибокі урвища, повз які я проходила. Так лячно зараз думати, що могла туди впасти, якби не Ангел-Хоронитель. У серці зроджується вдячність до Бога за кожен пройдений кілометр, за кожну квітку на шляху, кожен небаченої краси краєвид, кожну щиру душу і ясний погляд довірливих очей, за кожну розмову чи подію, яка зробила мене хоч трошки добрішою... Але також і вдячність Богові за кожен крутий поворот, на якому Він мене оберігав через посередництво Ангелів чи просто дуже добрих людей - доброзичливих земних ангелів. Все в мені готується до продовження мандрівки - попереду далекий шлях - шлях до вершини. В дорозі з собою треба мати найнеобхідніше: довіру до Того, Хто веде, бо інакше можна заблудитися. Також треба мати Світло, бо відомо, що навіть без ліхтарика, коли стемніє, не видно дороги. Треба мати Воду, яку б можна було також щедро дати тим, хто прагнутиме, бо шлях справді неблизький. Також Поживу, яка підкріплює на дусі і збадьорює серце...
    •  news image
    • Мої вірші. Прошу не сміятися. Дубль другий3 02 Липня 2012

      Рейтинг:

        Епіграф: Є великий попит на гроші, красу і спокій.
      Ще можливо на розум, але він досить часто відсутній зовсім. Так, я хвора на це століття.
      Ці неони виймають очі...
      Монітори, немов надгробки
      На могилах когось відомих.
      Так, купуйте собі шнурівки
      І кладіть на жертовник моді,
      Бо сплатити данину готівкою
      Ви цій панні не будете в змозі.
      Ці галопи, змагання, потуги,
      Коли час, мов скакун ошалілий.
      Ця самотність технічних продукцій,
      Ці сторокаті настрої, настрої ліниві.
    •  news image
    • Ангелам дружби присвячується1 20 Червня 2012

      Рейтинг:

        Ті люди - це сенс нашого життя, бо хто ж, як не вони? Знаєте... а я вірю у Ангелів дружби. Що, коли ми когось зустрінемо, щипають нас, стають на ногу або смикають за комір, щоб ми познайомились. Такі Ангели як власний секретар кожного з нас. Вони кожен мають спеціальний блокнотик, в який записують побажання, потаємні мрії чи найсокровенніші погаданки наших друзів, а поотім... в один прекрасний момент дивним чином нам на думку спадає якась чудова річ: як-от купити коліжанці квіти, як-от подарувати другу термогорнятко, як-от надіслати листа зі своїм відбитком долоньки... Чи просто міцно-міцно обійняти, коли побачитесь.
    •  news image
    • Friends will be friends2 11 Червня 2012

      Рейтинг:

        На терезах долі зрівноважені шальки, бо успіхи й невдачі рівномірно розділені. Тільки хтось думає, що може все пережити сам, витримати кожне випробування і це його загартує, зміцнить. Насправді ж істинна рівновага - це коли горе й радість розділяєш з тими, хто поруч. Розділене горе - половина горя, а радість подвоюється, коли її оповідаєш дорогій людині. Стояла я навпроти автомату поповнення рахунку мобільних операторів і думала: мені б такий додому, коли б захотіла, тоді перевела собі будь-яку суму. Не знаю чому так спонтанно подумала, але жартома почала розвивати цю думку: ще б додому окремий магазин, виключно мою автостоянку, де б ніхто не міг інший паркуватися, окремий трамвай, а ще ціле місто для мене... Зацікавлено думала я про це все, але коли уявила так по-дитячому (як то бувало - "дай, бо хочу, бо мені треба!" - вигуки трирічної дитини), то зрозуміла як це абсурдно мати щось і не мати з ким цим поділитися.
    •  news image
    • Травнева Унівська піша проща4 21 Травня 2012

      Рейтинг:

        Цьогорічна Унівська проща стала для мене здобутком не лише року, але й цілого життя. Але давайте по порядку... Коли хтось про щось просить, то ти не можеш піти далі. Не можеш відвернутися, бо відвертаючись, ти відвертаєшся також від себе. Коли моя знайома попросила мене про те, щоб я взяла на себе роль однієї з провідників травневої прощі, то я уважно вислухала. Звісно, що все в мені погодилося на таку роль - в той час я ще не думала як буде - важко чи легко - мене окрилювала ідея доброї справи і моєї потрібності в ній. Та приближаючись, час почав мене лякати своєю нестачею. На горизонті як завжди появилося багато актуальних справ. І я вирішила відмовитись. Задзвонила до знайомої: "Знаєш, я гадаю, що відмовлюся від цієї прощі, бо не стягну. Ніяк. Дуже багато всього на голові". На що вона відповіла: "Добре, як хочеш, але знай, що відмовилось вже 10 людей у зв'язку з цьогорічною сесією та Євро-2012. Ти потрібна".
    •  news image
    • All rights reserved: продовження4 29 Квітня 2012

      Рейтинг:

        В ніч, коли ще трохи й запівніч, добре пишеться і легко думається в тиші...
      І придумати пару добрих думок про зрілість у продовження, то як зробити поворот навколо своєї осі на одній нозі - легко! Отже, про зрілість!
      Вам про яку? - добірну чи середньостатистичну?
      Та річ в тім, що вона не буває на вибір. Вона одна на все життя - як дружина 8-) В цьому світі, де все, що добре, то коштує, а все, що коштує, те зроблене в Китаї :-) є речі, котрі не піддаються фіксації з точки зору показників емпіричного досвіду чи раціонального аналізу (концентрація слів як солі в Мертвому морі:)). От до тих останніх речей і належить ця зрілість, де всі права захищено :-)
    •  news image
    • Скажу вам принагідно лагідно й привітно...1 10 Квітня 2012

      Рейтинг:

       
      Ми всі відчайдушно прагнемо любові, безмежного добра, впевненості, що нас приймають, і ніщо не може змінити цього факту. Любов - це не тільки почуття, це - рішення. Зусилля волі, коли ми постановляємо дбати про іншу людину в добрі і в горі. Рішення не з легких, але ж легка дорога - то дорога в нікуди... Любов неможлива без жертви... Цього вчить мене не тільки мудра книжка, але щоденна поведінка моїх вірних друзів. Я не знаю, за що мені Господь дає такі скарби, як-от дар життя, батьки, друзі, щоденні життєві чуда. Я покірно приймаю ці щедрі ласки і боюся, що є занадто неуважною до Творця, який так ніжно про мене дбає. Нині хочу подякувати всім, завдяки кому я відчуваю цю безмежну доброту, яка є рисою справді притаманною Богу, і ми наслідуємо Батька, коли є такими добрими. Дякую за ваші добрі серця, які вміють любити. Завдяки вам я вчуся любити, бо життя - це невпинна школа любові. Дякую вам за те, що ви є у моєму житті тут і тепер :)
    •  news image
    • All rights reserved: клапті картатої ковдри 03 Квітня 2012

      Рейтинг:

        Я купила собі тиші. (Дійсність нагадувала смачний сирник з грубим шаром матової шоколадної глазурі зверху. Жити тут і тепер - то краяти цей сирник і бачити в розрізі сонячний сир з ізюмом. А потім їсти його, розтягуючи задоволення і покірно смакуючи). Ввімкнула настільну лампу. Взула теплі домашні тапочки й сіла зашивати ковдру з картатих клаптів. Спільність, про яку я думала, що вона неможлива... Твоє дивне захоплення мною - завжди, навіть, коли я з острахом думаю: "Ти розізлишся на мене, бо я вкотре запізнююсь". Твій дивний внутрішній спокій, в котрий можу зануритись і відпочити...
    •  news image
    • Молодіжний простір5 26 Березня 2012

      Рейтинг:

        На конференції я отримала непересічний досвід - досвід мовчання і тиші. Я зрозуміла, що інколи найактивніша участь - це уважне спостереження і слухання. Останнім часом у своїй активності в християнському житті молоді Львова я дійшла скрайнього виснаження. Не драматизую з цього приводу, бо як каже мій духівник отець Йоан - таке зіткнення з реальністю є дуже корисним досвідом. А всякий корисний досвід будує нас як особистість. Відвідування різноманітних заходів, починаючи від нічних чувань, які у Львові стали доволі популярними, продовжуючи участю у міні-вертепі (аж до запису на радіо) і закінчуючи співами на Майстерні Пісні... Активна участь у волонтерстві на ДивенСвіті, а також все, що з цього виникає (а це ого-го скільки різних несподіванок і постійних викликів). Намагання все це поєднати з допомогою створити нову молодіжну спільноту, організувати літній табір, допомогти там і сям з чуваннями та проведенням біблійних кіл, а також не забути про те, щоб зробити мейл-розсилку матеріалів для своєї групи вивчення Святого Письма і занотувати те, що відбувається... Бемц! Якщо покришка можливостей ще не закрилася, то скриня вже напхом-напхана. І розказую я вам це все зовсім не для того, аби ви подумали: "О, яка Улька діяльна!" Бо, якщо чесно, це крапелька в морі тієї діяльності, яку можна було б здійснювати й великий шмат моєї гіперактивності займає все ще не цілком добра організованість. Тому, коли я сиділа сьогодні на конференції і бачила активність такої молоді як я, то спочатку не йняла віри своїм очам (так по-доброму, не те, щоб я не вірила в майбутнє нації), а потім почала відчувати велику полегкість:
    •  news image
    • Рахуємо горобців2 19 Березня 2012

      Рейтинг:

        Хіба п'ять горобців не продаються за два шаги? А ні один з них не забутий у Бога. Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь: ви вартісніші за багатьох горобців! Лк. 12:6-7.
    •  news image
    • Якби вам було цікаво, хто пише у моєму блозі, то...8 16 Лютого 2012

      Рейтинг:

        Мене звати Уля, Уля Журавчак :) Улялюля мене кличуть ті, хто мав зі мною якусь дотичну справу, - як-от виховання дітей на таборі, сон в одній палатці чи принаймні спожита зі мною вечеря :) В перекладі з латинської, кажуть, Уляна - то є кучерява, тому намагаюсь такою бути. Пишу в цьому блозі, щоб виразити своє світовідчуття... Щоб розповісти про себе, то, мабуть, треба пригадати що я люблю... Бо ж кажуть: "Ми є те, що ми любимо!" Найперше і беззастережно люблю своїх друзів, завдяки яким зростаю, маю більше довіри й радості від життя. Хоча вони про це не здогадуються (до тепер так було :)), але саме про них можу говорити годинами. Дуже люблю слухати їхні думки, спостерігати за мімікою, смакувати жарти і бути для них тим, ким треба бути. Вважаю, що друзі - це великий скарб. Окрім того люблю співати, а саме на кожну життєву ситуацію, слово, вчинок у мене зринає асоціація, і я її співаю :) Часом це нагадує пісню на замовлення, або, навіть, не на замовлення :) Сум чи радість... я співаю. Коли не співаю, мугикаю. Коли не можна мугикати, вибиваю пальцями потрібний ритм. В разі потреби цілковитої тиші проспіваю подумки, але проспіваю :)  Зачіскою я часом схожа на Флорентіну (дротики в різні сторони стирчать:)), почуваюся як Тім Талер (коли мій сміх часом мандрує собі невідомими сферами :)), сплю як Пеппі (ногами на подушці:)), люблю варити зупки з всього, що потрапить під руку як Міґотка з "Мумі-тролів" і прагну, щоб мене любили та поважали як Смерфетка... Якщо вам відомі ті персонажі (: Решту напишу вам у блозі :)
    •  news image
    • A little something 14 Лютого 2012

      Рейтинг:

        Посмішка Джоконди на нічному небі,
      Місяць загубився поміж хмар старих.
      Десь блукає човник, десь блукає вітер...
      Хтось ховає очі, хтось ховає сміх.
      Шарпає на морі латаний вітрильник -
      Краплі засолоні для жіночих віч!
      Так минають хвилі, ніби то годинник
      На зап'ясті в себе почепила ніч...
Сторінка:12
БЛОГЕРИ