Блоги

Іванна Рижан

    •  news image
    • ЦЕ БУЛО ВІД МЕНЕ!1 01 Грудня 2010

      Рейтинг:

        Дитя: Я борсаюсь із проблемами свого життя, самотужки намагаюся їх вирішити, боляче переживаю свою самотність – і це нікого не стосується. Батько: Чи думав ти коли-небудь, що все, що тебе стосується, однаково стосується і Мене? Бо все, що стосується тебе, торкається зіниці Мого ока. Ти дуже цінний в Моїх очах, і Я люблю тебе, і саме тому для Мене є великою радістю виховувати тебе. Дитя: Хочу тримати когось за руку, щоб не падати, щоб не розглядатися довкола і втрачати світло попереду, щоб не занурюватись і копирсатись у собі, а йти твердо вперед. Батько: Коли спокуси напосядуть на тебе і прийде ворог, неначе ріка, Я хочу, щоб ти знав: ЦЕ БУЛО ВІД МЕНЕ, що твоя неміч потребує Моєї сили, і що твоя безпека полягає в тому, щоби дати Мені можливість за тебе боротися.
    •  news image
    • Вісники любові 02 Грудня 2010

      Рейтинг:

          Любов – це велике почуття,  і воно може жити лише у великих душах  митр. Феодосій (Дикун)  Бурхлива течія життя нестримно несеться вперед, немовби наздоганяючи час, котрий теж невпинно відраховує свій лік. Неможливо полічити, скільки разів поспіль ти стрічав вранішні світанки і милувався вечірнім заревом, скількох людей, котрі зустрічались у тій стрімкій течії життя, ти обдарував посмішкою, підтримав на перекатах, підставив своє плече, коли часом бракувало сил, щоб плисти далі, а чи, може, навпаки, забрав від себе і того, хто поруч, цю прекрасну можливість: «бути всім для всіх», а натомість вибрав образу, гнів, байдужість?.. Важливо вирватись на хвилю з цього нестримного руху вперед, вирватись із часу, котрий постійно нам щось диктує та узалежнює від себе, – і пристати до якоїсь затишної місцини, зупинитись, прислухатись, придивитись, заглибитись у себе…Там, у глибині нашого серця, ми напевно помітимо щось дуже важливе – інших: тих, котрі і далі борсаються у річищі життя, котрі потребують допомоги тих, хто зупинився, щоб переосмислити суть цих перегонів. У тиші серця голос Божий одразу дасть нам відповідь: «ДАРУЙ ЇМ!».
    •  news image
    • Досить лише дотику Майстра 07 Грудня 2010

      Рейтинг:

        «Боже мій! Ти шукаєш мене? Чого-бо хочеш від мене? У мене немає нічого, що могла б Тобі дарувати. Від часу нашої останньої зустрічі нічого не відклала для Тебе. Нічого… Жодного доброго вчинку. Бо була надто втомлена. Нічого… Жодного доброго слова. Бо була надто сумна. Розчарування життям, нудьга, непотрібність…
    •  news image
    • Таїнство Різдва2 23 Грудня 2010

      Рейтинг:

        Тихою ходою, синім світлом ночі,
      Шерехом сніжинок у морозний час
      Відкриває серце тобі інші очі,
      Котрі бачать дивний, незбагненний шлях.
      Крок вперед ступаєш – і уже несила,
      Ти уже не можеш повернуть назад.
      Ця одвічна правда Божого Світила
      Знову оживає в час Різдвяних свят.
      Мерехтливо й ніжно Звізда вечорова
      Непомітно сходить на небеснім тлі.
      Замовкає Всесвіт… таїнство чудове,
      Незбагненно-дивне твориться в душі.
    •  news image
    • У справжніх друзів серця б'ються в такт 08 Лютого 2011

      Рейтинг:

        В одній книзі під назвою «Дівчинка із зеленого будинку» зворушливо розповідається про маленьку дівчинку-сироту, чудову, говірку й розумну дитину, яка жила разом з старою жінкою й бридким її братом у селищі на острові Принца Едуарда. Дівчинка, котру звали Енн, поступово почала розуміти, що може дружити лише з тими людьми, у яких душі «рідні» їй. «Рідною душею» для Енн став той, хто міг разом з нею віддаватися нестримним фантазіям й не сердитися на її впертість. Ніщо не могло постати на шляху любові й відданості Енн до рідних їй душ.
    •  news image
    • Дещо про етикет у храмі…3 21 Лютого 2011

      Рейтинг:

        Попередньо у рубриці «Культура» ми говорили про храм, як місце особливої Божої присутності. Варто також звернути увагу і на нашу зовнішню поставу перед Богом і між людьми. Звичайно, це не є чимось першорядним, але і немаловажливим. Перед приходом у храм, готуємо себе і зовнішньо: чистота тіла, акуратний скромний одяг та охайне взуття. Божий дім – не місце для демонстрації мод, бо часто ми, самі того не бажаючи, своїм виглядом та поведінкою стаємо причиною для осуду інших людей, чим спонукаємо їх до недобрих думок. Святковий одяг також не мав би бути надто екстравагантним! Від часів перших християн у Східній Церкві виник звичай іти на Літургію без приймання їжі (натщесерце). Це правило літургійного посту нерідко люди зберігають і досі. Апостоли завжди «молились, перебуваючи у пості» (Ді. 14, 23). Однак сьогодні з багатьох причин Церква дозволяє одногодинний піст перед прийняттям Святих Таїнств, усяка приватна аскеза звершується людиною на її особистісному рівні.
    •  news image
    • Голос дитини 24 Лютого 2011

      Рейтинг:

        У світлі надії маленьке життя Тихенько жевріє у тобі. Ти ще не знаєш цього відчуття, Не чуєш любові у собі.
    •  news image
    • Думки вголос 25 Лютого 2011

      Рейтинг:

        1. Щоб дістатися джерел – потрібно плисти проти течії. Проти течії йти важко, але джерело, звідки витікає річка, вимагає такого руху. Щоби жити правдою, треба іти проти течії зла, байдужості і обману – а це непросто, але дуже важливо.
    •  news image
    • Дещо про етикет у храмі (продовження)5 03 Березня 2011

      Рейтинг:

        Продовжуючи тему етикету у храмі, варто нам усім пригадати певні зовнішні моменти культури перебування у цьому святому місці. Хід до тетраподу (прикладання до ікон, розп'яття) символізує наше бажання стати святими, подолати, за Божою ласкою, нашу гріховність. Підходячи до Царських Воріт, зупиняємось перед тетраподом, двічі хрестимось (накласти на себе знак святого хреста), творимо поклін (велика метанія), цілуємо ікону і хрест, хрестимось третій раз і відходимо, зайнявши у храмі місце для молитви. Знак святого хреста накладаємо усвідомлено, з благоговінням, без поспіху і метушні.
    •  news image
    • Дещо про етикет у храмі 07 Березня 2011

      Рейтинг:

        Продовжуючи тему культури поведінки у храмі звернемо увагу на прості, але важливі елементи… Прохід від зовнішніх (вхідних) дверей до тетраподу у храмі повинен бути вільним. Коли виникає необхідність вийти під час богослужіння, не розштовхуємо людей, а ввічливо просимо пропустити нас: «Вибачте, дозвольте пройти». Культурні люди зберігають емоційну витримку в чергах перед прийняттям святих таїнств. Перед прийманням Святого Причастя людина робить доземний поклін (велика метанія) перед Святими Тайнами, зберігаючи при цьому відповідну дистанцію, для уникнення будь-яких зіштовхувань; потім руки складають хрестом на грудях (права зверху) і благоговійно приймають Дари із широко відкритими устами. Ложечка при цьому не повинна торкатись язика причасника.
    •  news image
    • Чи просто..?2 10 Березня 2011

      Рейтинг:

        Чи просто є зійти з хреста? Покинути себе і свою душу? Забути, що любов жива, Що я не можу і не мушу Вести цей бій аж до кінця...   Чи просто це? - "Не знаю я..."        
    •  news image
    • Струни душі 16 Березня 2011

      Рейтинг:

        Душею торкаємо струни життя, І звуки зриваєм у просторі й часі. Вони долинають, мабуть, з небуття, Несучи у собі всі порухи наші.
    •  news image
    • Світанкові мрії8 14 Квітня 2011

      Рейтинг:

                      Як добре дихати на повні груди, Впиватись пахощами росяних стежок, Знайти красу, яку не бачать люди, І закрутити з вітром свій танок.
    •  news image
    • Я полюбив тебе любов'ю вічною1 05 Вересня 2011

      Рейтинг:

        Коли у нас біда, ми настільки не знаємо, як себе далі поводити, що хапаємось за «тоненьку ниточку». Завжди тією «тоненькою ниточкою» є сила Божа. Ми не цінуємо нічого, відкидуємо усе на початку і думаємо, що настільки сильні, що можемо самі все перебороти чи вирішити. Коли людина починає відчувати свою незалежність, – то часто так складається, що та проблема, від якої залежимо, «б’є» нас – і тоді ми звертаємося до Бога. А Бог творить чуда. Він любить нас усіх і через ті, можливо, проблеми до нас промовляє. Ісус зцілював не здорових і гарних, а зцілював калік. Наші проблеми – це наше каліцтво. Ми не вміємо з ними боротися. Але через це каліцтво ми оздоровлюємося.
    •  news image
    • Де народжена ніжність? 12 Листопада 2011

      Рейтинг:

        Де народжена ніжність – не знаю! У куточках тремтливих губ? У очах глибині, у мовчанні? У чутливому дотику рук?   У прискоренім ритмі серця? В тихім легіті чару слів? У чеканні на бажану зустріч? Чи у затишку моїх снів?
    •  news image
    • Звільни життя 16 Грудня 2011

      Рейтинг:

        Пізнати світ у цілості й законі – Ось виклик – непростий сюжет!   Як той митець, котрий іззовні Виводить лінії сонет.   Стоїть у гущі – пише слово, Яке у образах завмре.   Крізь душу світ проходить знову, І на землі він творить неземне.   А ти щоразу так вже звично Виходиш гордо на «амвон».
    •  news image
    • Мовчання 21 Грудня 2011

      Рейтинг:

        Мовчазне небо – не питай, Чому мовчазні люди? Вони вже мали слів розмай, Сьогодні в тиші люблять.   Вона мовчить, а зло кричить, Спрагнене гострих вражень. І досі помстою горить - Любові ж це не важить.
    •  news image
    • Що може час? 11 Січня 2012

      Рейтинг:

        Час вчить, а не лікує нас, А щастя – це лиш мить прожита. Трояндовий нектар торкнувсь лиш раз – І біль, що кров'ю від колючки спита.
    •  news image
    • Щастя... 16 Січня 2012

      Рейтинг:

        Бог виліпив Людину з глини, і залишився у Нього  невикористаний шматок.  - Що ще виліпити тобі? - запитав Бог.  - Виліпи мені щастя, - попросила Людина.  Нічого не відповів Бог, лише поклав Людині в долоню  залишений  шматочок глини.  
    •  news image
    • Перо душі 04 Лютого 2012

      Рейтинг:

        Кричить перо потоком слів, Беззвучно тишу крає. Йому відома тайна днів, Словами цвіт зриває.
    •  news image
    • Розмова1 12 Лютого 2012

      Рейтинг:

        Я зачекалась твоїх слів,   Посидь зі мною, Друже. Подалі від холодних днів І галасу «недужих». Заглянь у вічі й розкажи Так тихо й гомінливо, Як Ти любов свою віддав Так просто й неквапливо.
    •  news image
    • Шукай 07 Березня 2012

      Рейтинг:

        О, хто щасливим може з нас Сьогодні називатись? Той, хто вузду міцно тримав, Чи той, хто вміє жати? А може, той, хто сіяв, чи орав Для сильних цього світу? А може, той, хто день проспав, А ніч пустив на втіху? А може, той, хто обіцяв Багато і так пусто? Свій нарід до колін згинав, Тримаючись за світ безглуздо? І досі світ живе в пітьмі І раб, і пан нещасний. Один радіє крихтою в руці, А другий, що спромігся дати. А щастя там, де ти звільнивсь Від марень цього світу. Де не тримаєшся за стіл, За владу і за втіху. А щастя там, де можеш ти В свободі віддавати Тим, хто у очі загляда – Своє і й чуже забрати. А щастя – це коли ти встав І бачиш поряд брата, І щастя там, де знаєш ти, До Кого прямувати. 
БЛОГЕРИ