Второзаконня


Второзаконня: 24. Розлука та поновний шлюб 1-4; інші приписи 5-9; одіж убогого 10-13; денний заробіток 14-15; збірна провина 16; право чужинця, вдови, сироти 17-18; залишки на стерні, у винограднику 19-22



  1. «Як чоловік візьме жінку й ожениться з нею, а вона не знайде милости в його очах, бо він помітив би в неї щонебудь негоже, то напише їй розвідний лист і, вручивши їй, відпустить зо свого дому;
  2. вона ж, вийшовши з його дому, піде заміж за іншого,
  3. а цей другий -якщо теж зненавидить її, - то, написавши розвідний лист, оддасть їй у руки й вишле її з дому; або коли вмре цей другий чоловік, який узяв її за жінку,
  4. то не можна першому її чоловікові, що був відпустив її, знову брати її собі за жінку після того, як вона опоганилась; бо це гидота перед Господом, Богом твоїм, і ти не будеш допускати гріха на землю, яку Господь хоче тобі дати в посідання.
  5. Коли чоловік узяв щойно жінку, не годиться йому йти на війну, ані не можна накладати на нього якогось громадського відробітку; вільний від усього він зостанеться цілий рік у себе вдома, щоб веселитися з жінкою, що її взяв.
  6. Не можна брати в заставу жорен або жорновий камінь, бо тим заставляється життя.
  7. Коли виявиться, що хтось полонив одного з своїх братів, зо синів Ізраїля, і поводився з ним як з рабом або продав його, то тому, хто полонив, - смерть. Так викорінюватимеш зло з-посеред себе.
  8. А як вибухне проказа, зважай добре, щоб ти пильно виконував усе, чого навчатимуть вас священики-левіти; як я це заповідав їм, так і старатиметесь виконувати.
  9. Пам'ятай, що вчинив Господь, Бог твій, у дорозі, після вашого виходу з Єгипту.
  10. Як позичаєш щонебудь твоєму ближньому, не заходь до нього в хату, щоб узяти заставу.
  11. Стій знадвору, а той, кому позичаєш, винесе тобі заставу надвір.
  12. Коли ж він убогий чоловік, то не підеш спати, взявши до себе його заставу.
  13. Мусиш неодмінно звернути йому заставу при заході сонця, щоб він міг лягти спати у своїй одежині й поблагословив би тебе, й тоді буде тобі заслуга перед Господом, Богом твоїм.
  14. Не утискатимеш убогого й нужденного поденника, чи то він із твоїх братів-одноплемінників, чи з приходнів, які перебувають у твоїй землі, у твоїх містах.
  15. Того ж самого дня виплатиш його заробіток, ще перед заходом сонця; бо він убогий, і всією душею чекає виплати; тож не закликатиме проти тебе Господа, та й ти не матимеш гріха.
  16. Не можна карати смертю батьків за дітей, ані дітей за батьків. Кожний буде скараний за свій гріх.
  17. Не кривосудь приходня й сироту та не бери вдовичої одежі в заставу;
  18. пам'ятай, що ти був рабом у Єгипті і що Господь, Бог твій, визволив тебе звідти; тим і наказую тобі так чинити.
  19. Як збиратимеш жниво з твого поля і як забудеш сніп на полі, не повертайся за ним: нехай буде для приходня, для сироти й для вдовиці, щоб Господь, Бог твій, поблагословив тебе в усякім ділі твоїх рук.
  20. А коли оббиватимеш маслину, не будеш придивлятися ще раз до гілля: нехай буде для приходня, для сироти й для вдовиці.
  21. Як збиратимеш виноград у себе в винограднику, не підеш потім оглядати грона: нехай вони зостануться для приходня, для сироти й для вдови;
  22. пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі; тож і наказую тобі так чинити.»