Пророк Наум: 3. Проречення Ніневії горя
- Ой, горе місту крови, повному брехень, грабіжницькому, - здирству кінця не видно!
- Ось чути ляскіт бича, чути, як гуркотять колеса, басують коні, скачуть колісниці.
- Летить кіннота, мечі блискають, вилискують ратища; сила поляглих, купи мертвих, трупам немає краю, -всі спотикаються об трупи.
- А все це за велику силу блудів блудниці чудової вроди, спритної до чарів, що блудами своїми продає народи, і сім'ї - чарами своїми.
- Оце я проти тебе, - слово Господа сил. Закину на обличчя тобі подолки твого плаття, твою голизну покажу народам і царствам - твій сором.
- Жбурну на тебе брудом, я тебе знеславлю і виставлю на насміх.
- І станеться: кожний, хто тебе побачить, утече від тебе й скаже: «Збурена Ніневія! Хто її пожаліє? Де мені для неї утішителів шукати?»
- Хіба ж ти ліпша від Но-Аммону, що був розлігся на ріках, що воду мав навколо себе, що валом йому було море, і море було йому муром?
- Етіопія і Єгипет були його потугою, і їй кінця не було; Пут та Лівія - його помічниками.
- Та й він пішов у неволю, потяг у полон, а його немовлята теж були розбиті на перехрестях усіх вулиць; на його знатних кинуто жереб, і всіх його вельмож закуто в кайдани.
- Ти теж уп'єшся, будеш непритомна; ти теж шукатимеш від ворога притулку.
- Усі твої твердині будуть, наче смоковини зо спілими первоплодами: як їх потрясти, то падають у рот тому, що їх із'їсти хоче.
- Глянь на народ твій: та то ж жіноцтво серед тебе! Ворота твого краю відкриті навстіж ворогам твоїм, вогонь жере твої засуви.
- Черпай же собі воду на час облоги, скріпи твої твердині. Увійди у грязь і міси глину, візьми у руки форму на цеглини.
- Там пожере тебе вогонь, меч посіче тебе, він пожере тебе, як гусінь! Множись, як сарана!
- Розмножуй твоїх купців над зорі, що на небі! Гусінь розсіється і розлетиться.
- Твої князі, неначе сарана; твої урядовці, неначе стрибунців рій, що розташовується табором на мурах за холодної днини, - але як зійде сонце, вона вмить зникає, і місця, де була, не знати.
- Поснули пастирі твої, асирійський царю! Витязі твої відпочивають, народ твій по горах розбігся, і нікому його збирати.
- На твою рану нема ліків, тяжке твоє нещастя! Хто лиш почує вість про тебе, заплеще в долоні над тобою: над ким бо не переходила безнастанно твоя злоба!
Святе Письмо з розважаннями на 23 ЛютогоНОВИЙ ЗАВІТ
СТАРИЙ ЗАВІТ
- Буття
- Вихід
- Левіт
- Числа
- Второзаконня
- Книга Ісуса Навина
- Книга Суддів
- Книга Рути
- І Книга Самуїла
- ІІ Книга Самуїла
- І Книга Царів
- ІI Книга Царів
- І Хроніка
- ІI Хроніка
- Книга Езри
- Книга Неємії
- Книга Естери
- Книга Іова
- Книга Псалмів
- Приповідки
- Проповідник
- Пісня Пісень
- Книга Пророка Ісаї
- Книга Пророка Єремії
- Плач Єремії
- Книга Пророка Єзекиїла
- Книга Пророка Даниїла
- Пророк Осія
- Пророк Йоіл
- Пророк Амос
- Пророк Авдій
- Пророк Йона
- Пророк Міхей
- Пророк Наум
- Пророк Авакум
- Пророк Софонія
- Пророк Аггей
- Пророк Захарія
- Пророк Малахія