Книга Пророка Єзекиїла


Книга Пророка Єзекиїла: 32. Жалобна пісня над фараоном і Єгиптом



  1. Дванадцятого року, дванадцятого місяця, першого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє:
  2. «Сину чоловічий! Заголоси жалобну пісню над фараоном, єгипетським царем. Промов до нього: Леве між народами! Ти був неначе крокодил у воді; кипів-бурлив у твоїх ріках, ногами каламутив воду, бовтав хвилі.
  3. Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе мою сіть посеред багатьох народів, і вони витягнуть тебе моїм неводом.
  4. Я викину тебе на суху землю, кину тебе на чисте поле; я наведу на тебе усяке птаство піднебесне, і насичу тобою звірів усього краю.
  5. Порозкидаю по горах м'ясо з тебе, яри наповню твоїм стервом.
  6. Я зрошу землю твоїм спливом, твоєю кров'ю аж до гір, і байраки наповняться тобою.
  7. А як ти згаснеш, я закрию небо і затемню зорі. Сонце я хмарою закрию, і місяць не буде світити своїм світлом.
  8. Я затемню на небі всі світила з-за тебе, я наведу на землю пітьму, -слово Господа Бога.
  9. Я засмучу серце багатьох народів, як рознесу чутку про твоє нещастя між народами, по землях, яких ти не знаєш.
  10. Я спантеличу тобою багато народів, царі їхні задрижать від страху з-за тебе, коли я замахнусь перед ними мечем. Вони тремтітимуть щохвилини, кожен за свою душу, в день твого падіння.
  11. Так бо говорить Господь Бог: Меч царя вавилонського прийде на тебе.
  12. Мечем вояків я покладу на землю твою гомінку юрбу. Усі вони - найлютіші з народів. Вони зламають гординю Єгипту, і населення його загине.
  13. Я вигублю всю його скотину при великих водах. Нога людська не буде більш їх каламутити та й худоба не буде їх більше каламутити ногами.
  14. Тоді дам спокій їхнім водам, і вчиню так, що їхні ріки тектимуть як олія (тихі), - слово Господа Бога.
  15. Як зроблю Єгипет пусткою, і земля буде оголена з усього, чим була повна, як переб'ю усіх, що на ній живуть, тоді взнають, що я - Господь.
  16. Така жалобна пісня, що її співатимуть сумно дочки народів. Вони співатимуть її над Єгиптом і над усім його населенням, співатимуть її жалібно, - слово Господа Бога.»
  17. Дванадцятого року, першого місяця, п'ятнадцятого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє:
  18. «Сину чоловічий! Заголоси по численному народові Єгипту! Скинь його, самого його і дочок могутніх народів, у глибину підземну разом із тими, що сходять у яму.
  19. Кого ти перевищив красою? Зійди й лягай з необрізаними!
  20. Вони впадуть між побитими мечем. Меч дано, тягніть на смерть Єгипет з усім його народом!
  21. Наймогутніші вояки, з своїми помічниками, з середини Шеолу йому скажуть: Зійшли, лежать необрізані, посічені мечем.
  22. Там Ашшур і вся його сила навколо його гробу; всіх їх повбивано, мечем побито.
  23. Гроби їхні в самій глибині ями, і вся його сила навкруги його гробу; всіх їх повбивано, мечем побито, їх, що наганяли страх на землю живих.
  24. Там Елам і ввесь його люд навколо його гробу; всіх їх повбивано, мечем побито, їх, що необрізаними зійшли у глибини підземні, що наганяли страх на землю живих. Тепер вони несуть ганьбу на собі разом із тими, що зійшли в яму.
  25. Серед побитих напоготовано ложе для нього разом з усім його людом, навколо його гробу. Всі вони необрізані, мечем побиті; вони наганяли страх на землю живих, от тепер і несуть ганьбу на собі разом із тими, що зійшли в яму. Їх покладено серед побитих.
  26. Там Мешех і Тувал з усім своїм людом навколо його гробу. Всі вони необрізані, побиті мечем за те, що наганяли страх на землю живих.
  27. Вони не лежать з вояками, що колись упали, що зійшли у Шеол у своїй бойовій зброї: мечі їхні покладено їм під голови, а їхні щити їм під кості, - бо страх перед цими вояками панував на землі живих.
  28. Ти теж лежатимеш між необрізаними разом з побитими мечем.
  29. . Там Едом, царі його й усі його князі, що хоч і які відважні, складені .вкупі з побитими мечем. Вони лежать з необрізаними, разом із тими, що зійшли у яму.
  30. Там усі князі півночі й усі сидоняни, що зійшли разом з побитими, хоч і який страх викликала їхня відвага. Тепер вони, необрізані, лежать разом із побитими мечем і несуть ганьбу на собі разом з тими, що зійшли в яму.
  31. Побачить їх фараон і зрадіє усією тією юрбою гомінкою. Фараон і все його військо поляжуть від меча, - слово Господа Бога.
  32. Бо він наганяв страх на землю живих. За те ж він і лежить серед необрізаних, укупі з побитими мечем, фараон з усім своїм військом», - слово Господа Бога.