Книга Пророка Єзекиїла


Книга Пророка Єзекиїла: 19. Жалобна пісня над князями Юди



  1. Ти ж заспівай жалобну пісню над ізраїльськими князями,
  2. і скажи: Що за левиця була твоя мати між левами! Розлігшися між левенятами, своїх маленьких годувала.
  3. Вигодувала одного з-між маленьких, він левеням зробився, він навчився роздирати здобич і пожирав людей.
  4. Злигалися народи проти нього, і він піймався у їхню яму. І відвели його з кільцями в ніздрях у Єгипетську країну.
  5. Побачивши, що чекає, що сподівається марно, взяла другого з маленьких і левеням його зростила.
  6. І запопався він поміж левами походжати, левеням зробився, навчився роздирати здобич і пожирав людей.
  7. Він збурив їхні палати, зруйнував міста їхні. Жахнулася земля з усім, що на ній було, від голосного його реву.
  8. Народи кинулись на нього, з земель суміжних розкинули на нього сіті, і він упіймався у їхню яму.
  9. І посадили його закутого в клітку й одвели до вавилонського царя, який замкнув його в твердиню, щоб не було вже більше чути його реву в Ізраїлі по горах.
  10. Мати твоя була, немов та виноградина, посаджена над водою. Вона була плодюча, повногалузна -з-за вод великих.
  11. І виріс на ній один пагін сильний, який зробився царським бер-лом. І вигналась вона високо, аж по самі хмари, і виднілася своїм високим ростом і своїм густим галуззям.
  12. Та її вирвано в гніві й кинуто на землю, і східній вітер висушив плід її, а сильний пагін її був зламаний, засох він, вогонь його пожер.
  13. Тепер її в пустині посадили, в землі сухій і вигорілій.
  14. І з пагона вогонь вийшов, пожер віття її та плід. І не зосталось більше на ній сильної гілляки, берла, щоб володіти.» Це журна пісня, і буде піснею суму.