Книга Пророка Єремії


Книга Пророка Єремії: 52. Руїна Єрусалиму, Юда йде у неволю



  1. Седекії було 21 рік, як став він царем, і царював він у Єрусалимі 11 років. Ім'я матері його - Хамутала. Була вона дочка Єремії з Лівни.
  2. Чинив він зло в очах Господніх у всьому, як чинив і Йоаким.
  3. Те, що діялось у Єрусалимі та в Юдеї, збудило такий гнів Господній, що він відкинув їх від обличчя свого. Седекія ж збунтувався проти царя вавилонського.
  4. На дев'ятому ж році його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам і все його військо, проти Єрусалиму й облягли його, й насипали навкруги нього вал.
  5. Місто було в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.
  6. Четвертого ж місяця, дев'ятого дня місяця, коли голод притиснув місто, і люди не мали що їсти,
  7. зроблено пролом у міському мурі, і цар та всі військові люди втекли вночі, вийшовши з міста через ворота між двома мурами коло царського саду, - хоч халдеї й облягали місто, - та й подалися дорогою у степ.
  8. Але халдейське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських тоді, як усе його військо порозбігалось від нього.
  9. Схопили вони царя та й повели до царя вавилонського у Рівлу, у Хамат-землю, і той вирік над ним засуд.
  10. Цар вавилонський звелів повбивати синів Седекії у нього ж перед очима, та й усіх князів юдейських велів повбивати у Рівлі.
  11. Седекію ж велів осліпити, закувати в кайдани, відвести у Вавилон і там посадити в тюрму аж до дня його смерти.
  12. П'ятого ж місяця, десятого дня місяця, - це був дев'ятнадцятий рік царювання Навуходоносора, царя вавилонського, - Невузардан, начальник охорони, вірний слуга царя вавилонського, прибув у Єрусалим.
  13. Він спалив храм Господній, царський палац і всі єрусалимські будинки; усі найкращі будинки пустив димом.
  14. Військо ж халдейське, що було при начальникові охорони, повалило всі мури навкруги Єрусалиму.
  15. Останок народу, що лишився у місті, й утікачів, які перейшли були до царя вавилонського, а й останок ремісників Невузардан, начальник охорони, переселив.
  16. Лише частину бідніших у краю лишив Невузардан, начальник охорони, виноградарями й хліборобами.
  17. Халдеї порозбивали мідяні стовпи, що були в Господньому домі, і підніжки й мідне море, що було в Господньому домі, та й позабирали усю мідь з них у Вавилон.
  18. Позабирали й казани, лопаточки, ножі, кропильниці й мисочки та ввесь мідяний посуд, що вживано до богослужби.
  19. Позабирав начальник охорони й чаші, кадильниці, кропильниці, казани, ліхтарі, мисочки й келехи: усе, що було з щирого золота й зо срібла.
  20. Щождо двох стовпів, одного моря й дванадцятьох мідяних волів, що були під ним, та підніжків, що поставив цар Соломон для Господнього дому, то для міді з усього того посуду не було й ваги!
  21. Стовпи ж ті були - кожен стовп 18 ліктів заввишки, а щоб зміряти його навкруги, треба було мотузка 12 ліктів завдовжки; товщина його була 4 пальці, а в середині кожен був порожній.
  22. На стовпі був мідний вінець, 5 ліктів заввишки, з сіткою й гранатовими яблуками навколо, усе мідне. Те ж саме й на другому вінці.
  23. Було ж ґранатових яблук 96, і вони звисали в повітрі, усіх же ґранатових яблук навколо сітки було - сто.
  24. Начальник охорони захопив Сераю, першого священика, й Софонію, другого священика, ще й двох одвірних.
  25. А з міста взяв одного скопця, що був старшиною над військовими людьми, та сімох двораків царських, що їх знайдено в місті, писаря при військовім начальникові, що збирав людей у країні до військової служби, та 60 чоловік з народу землі, що їх знайдено у місті.
  26. Оцих то позабирав Невузардан, начальник охорони, та одвів їх до царя вавилонського у Рівлу;
  27. а цар вавилонський повелів їх повбивати у Рівлі, в Хамат-країні. Так виселено Юду з його землі.
  28. Ось скільки людей виселив Навуходоносор: на сьомому році - 3023 юдеїв;
  29. . на вісімнадцятому році Навуходоносора, з Єрусалиму - 832 душі;
  30. на двадцять третьому році Навуходоносора Невузардан, начальник охорони, виселив 745 юдеїв. Усього: 4600 душ.
  31. На тридцять сьомому році після виселення Йоахина, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, того року, як став царем, помилував Йоахина, царя юдейського, і вивів його з тюрми.
  32. Він розмовляв з ним прихильно й поставив його престол над престолами інших царів, що були в нього у Вавилоні,
  33. і перемінив на ньому тюремну одіж. Йоахин трапезував увесь час у нього поки життя його.
  34. Його постійне утримання давав йому цар вавилонський день-у-день аж до його смерти, докіль було його життя.