Книга Пророка Єремії


Книга Пророка Єремії: 30. Північний Ізраїль буде відновлений



  1. Слово, що надійшло до Єремії від Господа:
  2. «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Запиши собі в книзі всі слова, що я сказав тобі.
  3. Ось бо надходить час, - слово Господнє, - коли я зміню долю мого народу Ізраїля та Юди, - слово Господнє, - і приведу їх назад у землю, що вділив був їхнім отцям, і вони її посядуть.»
  4. Ось ті слова, що Господь сказав про Ізраїля та про Юду:
  5. «Так каже Господь: Я чую жахливий голос страху, не миру.
  6. Розвідайтеся, гляньте: Чи то родить муж? Чому ж я бачу в усіх мужів руки на крижах, немов у породіллі? Чому обличчя в усіх змінилися, зблідли?
  7. Горе! Страшний той день! Ще не було такого. Скрутний це час для Якова, хоч йому й прийде рятунок.
  8. Того часу, - слово Господа сил, - я поламаю кормигу, що в нього на шиї і його кайдани порозбиваю. І він чужинцям більше не служитиме.
  9. Вони служитимуть Господеві, Богові своєму, та Давидові, своєму цареві, що я пробуджу для них.
  10. Ти ж не бійся, Якове, мій рабе, - слово Господнє, - і не лякайся Ізраїлю; врятую бо тебе з земель далеких, потомків твоїх із краю неволі, і Яків повернеться і житиме мирно й безпечно, тож ніхто його більш не непокоїтиме.
  11. Бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати. Я вигублю всі народи, що проміж ними тебе розкинув. Тебе ж не знищу. Я покараю тебе, але за законом, - без кари ж тебе не зоставлю.»
  12. Так бо говорить Господь: «Рана твоя не гоїться, синці твої болючі.
  13. Ніхто не журиться перев'язати тобі рану, нема для тебе ні гоїння, ні вилікування.
  14. Усі твої коханці тебе забули і не шукають тебе більше, бо я вдарив тебе, як б'є ворог, лютою карою за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч.
  15. Чого ж кричиш, що в ранах єси? Біль твій не вигоюється? Це ж за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч вчинив я тобі це лихо.
  16. Але й усі, що жеруть тебе, будуть пожерті; всі вороги твої - усі підуть у неволю, грабіжники твої будуть обдерті; всіх здирців твоїх на луп я видам.
  17. Я перев'яжу твої рани і вигою тебе від болячки, - слово Господнє. А що відкинутим, Сіоне, тебе звано ще й занедбаним,
  18. то так говорить Господь: Я поверну з неволі намети Якова, зглянусь на його оселі, міста постануть знову зо своїх розвалищ, і палаци стоятимуть на своїм місці.
  19. І вийде від них подяка й веселий голос. Я їх намножу, не поменшу. Я їх прославлю, не зневажу.
  20. Сини їхні будуть як за днів давніх, громада їхня стоятиме передо мною твердо. Усіх же їхніх гнобителів я покараю.
  21. І вийде князь їхній із їхнього лона і володар їхній з них самих постане. Я пригорну його, і він до мене прийде, бо й хто ж би зважився сам собою до мене приступити? - слово Господнє.
  22. Ви будете моїм народом, я ж буду вашим Богом.
  23. Ось буревій Господній, гнів вибухнув, розбушувалась буря й ударила на голову безбожних.
  24. І не відвернеться палкий гнів Господній, покіль не вчинить, не виконає задумів серця свого. При кінці днів це стане вам зрозуміле.»