Проповідник


Проповідник: 10. Похвала мудрості 1-7; різні випадки буденного життя 8-11; мова дурних 12-15; поміркованість і второпність 16-20



  1. Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.
  2. Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного - ліворуч.
  3. Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!
  4. Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.
  5. Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:
  6. безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.
  7. Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.
  8. Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.
  9. Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.
  10. Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.
  11. Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.
  12. Слова з уст мудрого - ласка, а уста дурня його гублять.
  13. Початок слів уст його - дурниці, а кінець його бесіди - безглуздя.
  14. Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?
  15. Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.
  16. Горе тобі, о краю, коли твій цар - хлопчина, а князі твої їдять від ранку!
  17. Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п'яниці.
  18. З-за лінощів хилиться сволок, і з-за недбальства рук протікає хата.
  19. Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.
  20. Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову.