Приповідки


Приповідки: 26. Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29



  1. Як літом сніг, а в жнива дощ, | так і дурному почесть не личить.
  2. Як пурхне горобець, як ластівка полине, | так незаслужене прокляття пройде.
  3. Що батіг на кінську спину, уздечка на осла, | те на дурного ломака.
  4. Не відповідай дурному за його глупотою, | щоб і сам ти не став схожий на нього.
  5. Відповідай дурному за його глупотою, | щоб він у власних очах не був мудрим.
  6. Той підтинає собі ноги, п'є гіркоту, | хто посилає вісті через дурня.
  7. Як ноги в кульгавого теліпаються, | так і приповідка в губах дурня.
  8. Що камінь прив'язувати до пращі, | те саме - дурневі віддавати шану.
  9. Що в руці п'яного тернова гілка, | те приповідка в устах дурнів.
  10. Як той лучник, що ранить усіх перехожих, | так і той, хто послуговується дурнем.
  11. Як пес повертається до своєї блювотини, | так дурень повторює свою дурноту.
  12. Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає? | На дурня більш надії, ніж на нього.
  13. Лінивий каже: “Лев на дорозі! | Лев на майдані!”
  14. Двері обертаються на завісах, | а лінивий - на своїм ліжку.
  15. Лінивий занурює руку в миску, | та трудно йому донести її до рота.
  16. Лінивий вважає себе за мудрішого, | ніж семеро, що в лад відповідають.
  17. Той ловить пса за вуха, | хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.
  18. Як божевільний, що жбурляє | вогнем і стрілами, і смертю,
  19. так чоловік, що обманює ближнього | і каже: “Чи ж я не жартую?”
  20. Як нема дров, вогонь погасне; | як не буде донощика, утихне сварка.
  21. Як вугілля на жар, а дрова на вогонь, | так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.
  22. Слова донощика, як ласощі солодкі, | що доходять до самісінького нутра.
  23. Що жужелиця з срібла на глинянім посуді, | те саме облесливі уста й зле серце.
  24. Устами вдає, хто ненавидить, | а в осерді кує зраду;
  25. не вір йому, як він ласкавенько говорить, | бо сім гидот у нього в серці.
  26. Хоч як його ненависть приховується хитро, | та злоба його відкриється серед громади.
  27. Хто риє яму, сам упаде до неї; | хто котить камінь угору, до того він повернеться.
  28. Язик брехливий ненавидить правду; | лестиві уста призводять до погибелі.