Приповідки


Приповідки: 24. Притчі мудрих гл. гл. 23-24



  1. Злим людям не завидуй, | ані бажай їх товариства,
  2. бо серце їх міркує про насильство; | їхні уста говорять лише лихо.
  3. Дім мудрістю будують | і розумом його скріплюють;
  4. знанням сповнюються комори; | всяким дорогим і красним майном.
  5. Мудрий чоловік потужний; | муж знання збільшує силу,
  6. бо ти розумним міркуванням твою війну вестимеш; | і в багатьох дорадниках - перемога.
  7. Для дурня мудрість недосяжна, як коралі: | уст своїх при брамі він не відчинить.
  8. Хто намислив зло чинити, | того назвуть провідником лукавства.
  9. Дурного думка - гріх; | глузливий - для людей осоружний.
  10. Як ти в біді піддався, | то мала сила в тебе.
  11. Рятуй тих, що на смерть тягнені, | і від засуджених на страту не відступай.
  12. Якщо ти скажеш: “Таж я про це не знав!” | - то хіба той, хто серця важить, не розуміє того, | і той, хто наглядає за тобою, цього не знає? | Хіба він кожному не відплатить за його вчинками?
  13. Їж мед мій сину, бо то річ добра, | і крижка меду тобі на смак солодка.
  14. Знай же ж, що мудрість для душі твоєї. | Як ти її знайшов - маєш майбутнє, | і надія твоя не пропаде.
  15. Не зазіхай на праведника хату | і не пустош місця його спочинку.
  16. Бо праведний сім раз упаде й знову встане, | а безбожник спіткнеться в нещасті.
  17. Як упаде твій ворог, не веселися; | як він спіткнеться, не тішся серцем,
  18. а то Господь побачить і буде йому не довподоби, | і відверне гнів свій від нього.
  19. Не гнівайся на лиходіїв;| злим не завидуй,
  20. бо для лихого немає майбуття, | світильник злих погасне.
  21. Мій сину, Господа й царя страхайся; | з бунтівниками не приставай,
  22. бо вмить прийде їхня погибель, | і знищення, що йде від обох, хто передбачить?
  23. Це теж від мудрих: | вважати на особу на суді - не годиться.
  24. Хто злому каже: “Ти праведний”, | того народ клястиме, люди зненавидять.
  25. А тим, що судять справедливо, буде добре, | й на них зійде благословення.
  26. Той в уста цілує, | хто щирим словом відповідає.
  27. Упорай діла твої зовнішні, | і підготуй своє поле, | а вже потім будуй собі хату!
  28. Не свідчи на ближнього безпідставно | і не обманюй своїми устами.
  29. . Не кажи: “Як він мені вчинив, так я йому вчиню; | відплачу кожному за його вчинками!”
  30. Ішов я попри поле ледачого, | ; попри виноградник недоумка;
  31. дивлюсь - кропивою позаростало, | і будяками зверху вкрилось, | камінна огорожа його розвалилась!
  32. Поглянув я та й узяв собі до серця, | позирнув і взяв ось таку науку:
  33. “Ще трохи сну, трохи дрімання; | трохи згорнути руки, щоб спочити, -
  34. і твої злидні прийдуть наскоком, | нужда твоя - мов чоловік оружний”.