Приповідки


Приповідки: 16. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха



  1. Людина робить задуми в серці, | але від Господа - відповідь язика.
  2. Усі дороги людини чисті в очах власних, | Господь же розцінює духа.
  3. Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться.
  4. Усе зробив Господь для власної мети, | ба навіть грішника - на день лиха.
  5. Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; | такий напевне кари не уникне.
  6. Милосердям і правдою покутується гріх, | а острахом Господнім ухиляється зло.
  7. Коли вчинки людини Господеві милі, | то він і ворогів його мирить з ним.
  8. Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі.
  9. Серце людське обмірковує дорогу, | та Господь управляє його кроком.
  10. В царя на устах - вирок; | на суді уста його не помиляться.
  11. Вага й терези належать Господеві: | всі важки в мішку - його робота.
  12. Огидно для царів зло чинити, | бо правдою стоїть престол їхній твердо.
  13. Уста правдиві цареві довподоби; | він любить того, хто говорить правду.
  14. Шал царський - вістун смерти, | та мудрий чоловік його утихомирить.
  15. В ясному обличчі царя - життя; | і його ласка, немов дощ весняний.
  16. Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; | краще набути розум, аніж срібло.
  17. Путь праведних - від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає.
  18. Погибелі передує гординя, | падінню ж - бундючний дух.
  19. Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич.
  20. Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий.
  21. Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука.
  22. Розум - джерело життя тим, хто його має, | а дурнота - безумних кара.
  23. Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання.
  24. Приємна мова - стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла.
  25. Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх - дорога смерти.
  26. Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того.
  27. Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий.
  28. Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює.
  29. . Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру.
  30. Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв.
  31. Сиве волосся - вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі.
  32. Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.
  33. У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок.