Приповідки


Приповідки: 15. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха



  1. Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі.
  2. Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці.
  3. На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими.
  4. Язик лагідний - дерево життя, | лукавий - пригноблює душу.
  5. Дурний нехтує навчанням свого батька, | а хто на картання зважає, стає мудрим.
  6. У домі праведного - добра повно, | у прибутках лихого - саме безладдя.
  7. Мудрих уста поширюють науку, | не так бо - серце безумних.
  8. Жертва злих - гидота Господеві; | молитва ж праведних йому угодна.
  9. Огидна Господеві дорога злого; | того ж, що по правді ходить, він любить.
  10. Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; | хто ненавидить напоумлення, той загине.
  11. Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); | тим більше - серця синів людських.
  12. Глузовник не любить тих, що його картають; | до мудрих він не піде.
  13. Веселе серце звеселяє обличчя; | а як журба на серці, то й душа ниє.
  14. Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою.
  15. Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує.
  16. Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі.
  17. Ліпше миска капусти, та з любов'ю, | ніж віл годований, та з ненавистю.
  18. Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду.
  19. Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька.
  20. Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає.
  21. Дурнота - радість безглуздому; | розумний чоловік іде шляхом просто.
  22. Без міркування задуми не таланять, | а як порадників багато - щастять.
  23. Людина рада відповіді своїх уст, | і яке любе слово, сказане доречі!
  24. Стежка життя веде мудрого вгору, | щоб ухилитись від Шеолу долі.
  25. Господь розвалить дім гордих | й утвердить межу вдовиці.
  26. Огидні Господеві задуми погані, | слова ж чисті - приємні.
  27. Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; | а хто гостинці ненавидить, той буде жити.
  28. Серце праведного обдумує, що має відповісти; | а уста злих зло виливають.
  29. Господь від лихих далеко, | молитву ж праведних вислуховує.
  30. Ласкавий погляд веселить серце; | добра новина підкріпляє тіло.
  31. Вухо, що слухає спасенного картання, | посеред розумних перебуває.
  32. Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; | а хто на навчання зважає, той глузду набуває.
  33. Острах Господній - мудрости навчання; | славу випереджує - покора.